Привіт, любі)

Опівночі говорить Славко https://booknet.ua/book/obirayu-sebe-b425939

Ох вже ці підліткові емоційні страждання! І в хлопців, і в дівчат бувають дуже потужними. Славко сам по собі закритий і з комплексами, а Ліра поглинає емоції, наче губка. Доводять одне одного до межі без кінця.

Та, можливо, в цьому всьому і є сенс.

Гойдатися на максимумах та мінімумах, щоб з часом навчитися утримувати баланс. Хіба ні?

На мою думку, кохання саме таким і має бути. На межі здорового глузду, щоб вимучити одне одному мєнталочку з самого початку, а потім, або розійтись, наче в морі кораблі, або створити щось дійсно справжнє.

Мене тішать ваші коментарі)

Особливо про зіпсоване життя Ліри, якщо вона буде зі Славком. Ми маємо з вами різні погляди, однозначно. Мої поєднують в собі хворобливу раціональність та сповнені романтизацією об'єкта кохання.

В цьому вся ваша авторка...

В будь-якому випадку маю надію, що ця історія вам подобається, бо найцікавіше тільки попереду.

Обіймаю, зустрінемось в коментарях!

Ваша Лоре Лея