Все крутиться в моїй голові декілька думок з приводу того, які книги все ж подобаються людям більше.
Як говорити про власні вподобання, то я полюбляю книги, в яких не все крутиться навколо кохання, хоча і воно повинно бути. Як любить говорити більшість, то книги в яких скла більше ніж солодкої вати мені дуже подобаються. І на моєму читацькому досвіді лише дві книги змусили мене плакати, від болю за головних героїв.
Щоправда, таких книг на Букнет не знайшла( або я погано шукала) Саме тому вирішила запитати і у читачів, і в авторів, а які книги полюбляєте ви: ті в яких щасливий кінець є обов'язковим, чи ті в яких він відсутній?
Ірина Скрипник, Я знаю, що в цій книзі повинен бути знав енд. Просто наразі працюю над книгою, яка не є зовсім легкою. Напевно Букнет її не побачить, бо точно потрапить у блок, але сам факт важкі книги чіпляють більше. Їх запам'ятовують, бо вони відрізняються)
Я люблі тільки щасливі фінали, якщо я знаю, що книга закінчиться погано для гг я її не читаю. Скла в сюжеті може бути і багато, але фінал має бути обов'язково хорошим.
А навіщо писати саме те, що всім сподобається? Це ж ваша історія. Ви бачите її, проживаєте разом з героями і знаєте краще за всіх її фінал, коли, чому і якій. Змінити його неможливо, бо це вже буде зрада самому собі і історії теж. Але!
Ви завжди можете вигадати продовження історії, якщо фінал когось не задовольняє, а це не задовольняє вас. Джанні Радарі наприклад писав історії одразу з трьома кінцями. І я вважаю цей винахід геніальним! Бо письменник всіляко реалізував свій творчий вибух, а читачі знайшли кожен саме те, чого очікував. Вистачить фантазії на три фінали однієї сторіс - чому би і ні?)))
Залежно від настрою на момент прочитання твору.
Колись почала читати один цикл і зупинилась на половині третьої книги з шести, тому що автор вирішив вбити тварину, яка супроводжувала головного героя. Не змогла продовжити читати, бо для мене та тварина була рівноцінною головному герою і без неї втрачалась візуалізація сюжету.
Інколи трагедія має свій присмак, як от Дракула Брема Стокера (я вболівала за Дракулу, а його на жаль...).
Якщо історія пов'язана з реаліями (про людей з психічними розладами), то хеппі енду не повинно бути взагалі.
Якщо автор не бажає розчаровувати читачів та не хоче поступатися своїм баченням закінчення історії, то краще зробити відкритий фінал.
Але останнє слово завжди залишається за автором. )))
Погоджуюся з колегою Ксенією Стрілець. Я не хочу, щоб моє сердечко розбивалося. У житті і так багато негативу, тому ХЕ має бути хоч у книгах.
P.S. А якщо у Казима і Аврори не буде ХЕ, буду бомбити, моя люба авторко
Я полюбляю життєві закінчення:) Життєві гепі-енди, так би мовити) Але й непевні, багатозначні фінали теж сприймаю – адже у літературі, як і у житті, усіляке буває. Якось так)
Dana N, Дякую за вашу відповідь. Просто здебільшого зустрічаю в книгах нереалістичні кінцівки. Та чого гріха таїти декілька моїх книг є з такими закінченнями))
Вітаю! Чекали? Не думаю, адже я і сам не планував сьогодні оновлень. Але, замислившись, подумав: "А хай! Викладу нову, шосту частину, нехай люди радіють та читають!" Про що я? Так звичайно, що про усім відому [
Я сьогодні отримала відгук в свох соц мережах на свою роботу "Тишу між нотами". Читачка пише мені, що це справжня ніжність з маленькою ниткою суму, що твір ідеальний вхід в світ омегаверсу і BL.(Слеш) Дякую
Колеги-автори, сьогодні хочу поговорити з вами про "кухню" створення персонажів. Зараз, працюючи над наступними актами «Нової Тиші», я відчуваю, як мої герої починають диктувати свої умови. Іноді я планую для
Книга КЛАСНИЙ ХЛОПЕЦЬ піднімає мені настрій вже третій день поспіль, а якщо сюжет мене несе, то саме час ділитися ним з любими читачами, правда ж? Що вам потрібно знати про цю книгу, перш ніж почати її читати? 1) Тут не буде
Новий розділ, вже готовий розігріти вашу уяву!!! Ще ковток і ще один.... Я танцювала так, як не танцювала ніколи, торкаючись себе. Бо знала, щр він дивиться. Я відчувала його погляд....ніби він фізично торкався мене. І
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОбжнію Хепіенди
Калерія Буко, Згодна
Сама думаю, як краще закінчити:)
Ірина Скрипник, Я знаю, що в цій книзі повинен бути знав енд. Просто наразі працюю над книгою, яка не є зовсім легкою. Напевно Букнет її не побачить, бо точно потрапить у блок, але сам факт важкі книги чіпляють більше. Їх запам'ятовують, бо вони відрізняються)
Я люблі тільки щасливі фінали, якщо я знаю, що книга закінчиться погано для гг я її не читаю. Скла в сюжеті може бути і багато, але фінал має бути обов'язково хорошим.
Калерія Буко, Я ж не єдиний читач ;)
А навіщо писати саме те, що всім сподобається? Це ж ваша історія. Ви бачите її, проживаєте разом з героями і знаєте краще за всіх її фінал, коли, чому і якій. Змінити його неможливо, бо це вже буде зрада самому собі і історії теж. Але!
Ви завжди можете вигадати продовження історії, якщо фінал когось не задовольняє, а це не задовольняє вас. Джанні Радарі наприклад писав історії одразу з трьома кінцями. І я вважаю цей винахід геніальним! Бо письменник всіляко реалізував свій творчий вибух, а читачі знайшли кожен саме те, чого очікував. Вистачить фантазії на три фінали однієї сторіс - чому би і ні?)))
Ева Роман, А це цікаво і своє бачення книги буде і для читачів)) Альтернатива))
Залежно від настрою на момент прочитання твору.
Колись почала читати один цикл і зупинилась на половині третьої книги з шести, тому що автор вирішив вбити тварину, яка супроводжувала головного героя. Не змогла продовжити читати, бо для мене та тварина була рівноцінною головному герою і без неї втрачалась візуалізація сюжету.
Інколи трагедія має свій присмак, як от Дракула Брема Стокера (я вболівала за Дракулу, а його на жаль...).
Якщо історія пов'язана з реаліями (про людей з психічними розладами), то хеппі енду не повинно бути взагалі.
Якщо автор не бажає розчаровувати читачів та не хоче поступатися своїм баченням закінчення історії, то краще зробити відкритий фінал.
Але останнє слово завжди залишається за автором. )))
Наталія Савінова (SiN eVa), Ох, щодо відкритого фіналу це слушна думка. Але іноді книга просить своє завершення))
Погоджуюся з колегою Ксенією Стрілець. Я не хочу, щоб моє сердечко розбивалося. У житті і так багато негативу, тому ХЕ має бути хоч у книгах.
P.S. А якщо у Казима і Аврори не буде ХЕ, буду бомбити, моя люба авторко
Zhelizna, Охохо, я очікувала трохи іншої відповіді, враховуючи, що ми читали одне і те ж саме. Не хвилюйся, у Казима з Авророю має бути все окей)))
Любовний роман передбачає щасливий фінал, принаймні така моя думка. Для інших жарнів може бути і по-іншому, але я б трагедії не читала.
Очеретяна Кішка, А дарма, з трагедіями трішки розслабляюся))
Я полюбляю життєві закінчення:) Життєві гепі-енди, так би мовити) Але й непевні, багатозначні фінали теж сприймаю – адже у літературі, як і у житті, усіляке буває. Якось так)
Dana N, Дякую за вашу відповідь. Просто здебільшого зустрічаю в книгах нереалістичні кінцівки. Та чого гріха таїти декілька моїх книг є з такими закінченнями))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати