Все крутиться в моїй голові декілька думок з приводу того, які книги все ж подобаються людям більше.
Як говорити про власні вподобання, то я полюбляю книги, в яких не все крутиться навколо кохання, хоча і воно повинно бути. Як любить говорити більшість, то книги в яких скла більше ніж солодкої вати мені дуже подобаються. І на моєму читацькому досвіді лише дві книги змусили мене плакати, від болю за головних героїв.
Щоправда, таких книг на Букнет не знайшла( або я погано шукала) Саме тому вирішила запитати і у читачів, і в авторів, а які книги полюбляєте ви: ті в яких щасливий кінець є обов'язковим, чи ті в яких він відсутній?
Ірина Скрипник, Я знаю, що в цій книзі повинен бути знав енд. Просто наразі працюю над книгою, яка не є зовсім легкою. Напевно Букнет її не побачить, бо точно потрапить у блок, але сам факт важкі книги чіпляють більше. Їх запам'ятовують, бо вони відрізняються)
Я люблі тільки щасливі фінали, якщо я знаю, що книга закінчиться погано для гг я її не читаю. Скла в сюжеті може бути і багато, але фінал має бути обов'язково хорошим.
А навіщо писати саме те, що всім сподобається? Це ж ваша історія. Ви бачите її, проживаєте разом з героями і знаєте краще за всіх її фінал, коли, чому і якій. Змінити його неможливо, бо це вже буде зрада самому собі і історії теж. Але!
Ви завжди можете вигадати продовження історії, якщо фінал когось не задовольняє, а це не задовольняє вас. Джанні Радарі наприклад писав історії одразу з трьома кінцями. І я вважаю цей винахід геніальним! Бо письменник всіляко реалізував свій творчий вибух, а читачі знайшли кожен саме те, чого очікував. Вистачить фантазії на три фінали однієї сторіс - чому би і ні?)))
Залежно від настрою на момент прочитання твору.
Колись почала читати один цикл і зупинилась на половині третьої книги з шести, тому що автор вирішив вбити тварину, яка супроводжувала головного героя. Не змогла продовжити читати, бо для мене та тварина була рівноцінною головному герою і без неї втрачалась візуалізація сюжету.
Інколи трагедія має свій присмак, як от Дракула Брема Стокера (я вболівала за Дракулу, а його на жаль...).
Якщо історія пов'язана з реаліями (про людей з психічними розладами), то хеппі енду не повинно бути взагалі.
Якщо автор не бажає розчаровувати читачів та не хоче поступатися своїм баченням закінчення історії, то краще зробити відкритий фінал.
Але останнє слово завжди залишається за автором. )))
Погоджуюся з колегою Ксенією Стрілець. Я не хочу, щоб моє сердечко розбивалося. У житті і так багато негативу, тому ХЕ має бути хоч у книгах.
P.S. А якщо у Казима і Аврори не буде ХЕ, буду бомбити, моя люба авторко
Я полюбляю життєві закінчення:) Життєві гепі-енди, так би мовити) Але й непевні, багатозначні фінали теж сприймаю – адже у літературі, як і у житті, усіляке буває. Якось так)
Dana N, Дякую за вашу відповідь. Просто здебільшого зустрічаю в книгах нереалістичні кінцівки. Та чого гріха таїти декілька моїх книг є з такими закінченнями))
Привіт! Що ж, уловивши творче вигорання, я все ж таки змогла його подолати і викласти новий розділ книги «Коли сонце не зійде» під назвою «Почуття Нуари». Сподіваюся, далі зі мною подібного не станеться, що я зникну
Дорогі читачі! Мої роздуми та ваша підтримка допомогли мені прийняти наступне рішення: До кінця червня я точно дороблю четверту книгу з серії "Четверте Відображення". Нагадаю, що загалом у цій серії заплановано
Привіт-привіт, мої любі! ;-) ❤️ Ми з вами дійшли до гарячого моменту в нашій історії — “Тіні мого кохання” — сьогодні я поставила питання у кінці розділу, і поки голоси йдуть за те, аби не ділити спайсі-сцену,
У мене тут багато новеньких, тому я пропоную знайомитись. Напишіть своє ім'я та чим займаєтесь, що саме вас познайомило зі мною або ж з книгою! Де саме ви познайомились з цією історією? І якщо у вас є питання - рада буду в
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОбжнію Хепіенди
Калерія Буко, Згодна
Сама думаю, як краще закінчити:)
Ірина Скрипник, Я знаю, що в цій книзі повинен бути знав енд. Просто наразі працюю над книгою, яка не є зовсім легкою. Напевно Букнет її не побачить, бо точно потрапить у блок, але сам факт важкі книги чіпляють більше. Їх запам'ятовують, бо вони відрізняються)
Я люблі тільки щасливі фінали, якщо я знаю, що книга закінчиться погано для гг я її не читаю. Скла в сюжеті може бути і багато, але фінал має бути обов'язково хорошим.
Калерія Буко, Я ж не єдиний читач ;)
А навіщо писати саме те, що всім сподобається? Це ж ваша історія. Ви бачите її, проживаєте разом з героями і знаєте краще за всіх її фінал, коли, чому і якій. Змінити його неможливо, бо це вже буде зрада самому собі і історії теж. Але!
Ви завжди можете вигадати продовження історії, якщо фінал когось не задовольняє, а це не задовольняє вас. Джанні Радарі наприклад писав історії одразу з трьома кінцями. І я вважаю цей винахід геніальним! Бо письменник всіляко реалізував свій творчий вибух, а читачі знайшли кожен саме те, чого очікував. Вистачить фантазії на три фінали однієї сторіс - чому би і ні?)))
Ева Роман, А це цікаво і своє бачення книги буде і для читачів)) Альтернатива))
Залежно від настрою на момент прочитання твору.
Колись почала читати один цикл і зупинилась на половині третьої книги з шести, тому що автор вирішив вбити тварину, яка супроводжувала головного героя. Не змогла продовжити читати, бо для мене та тварина була рівноцінною головному герою і без неї втрачалась візуалізація сюжету.
Інколи трагедія має свій присмак, як от Дракула Брема Стокера (я вболівала за Дракулу, а його на жаль...).
Якщо історія пов'язана з реаліями (про людей з психічними розладами), то хеппі енду не повинно бути взагалі.
Якщо автор не бажає розчаровувати читачів та не хоче поступатися своїм баченням закінчення історії, то краще зробити відкритий фінал.
Але останнє слово завжди залишається за автором. )))
Наталія Савінова (SiN eVa), Ох, щодо відкритого фіналу це слушна думка. Але іноді книга просить своє завершення))
Погоджуюся з колегою Ксенією Стрілець. Я не хочу, щоб моє сердечко розбивалося. У житті і так багато негативу, тому ХЕ має бути хоч у книгах.
P.S. А якщо у Казима і Аврори не буде ХЕ, буду бомбити, моя люба авторко
Zhelizna, Охохо, я очікувала трохи іншої відповіді, враховуючи, що ми читали одне і те ж саме. Не хвилюйся, у Казима з Авророю має бути все окей)))
Любовний роман передбачає щасливий фінал, принаймні така моя думка. Для інших жарнів може бути і по-іншому, але я б трагедії не читала.
Очеретяна Кішка, А дарма, з трагедіями трішки розслабляюся))
Я полюбляю життєві закінчення:) Життєві гепі-енди, так би мовити) Але й непевні, багатозначні фінали теж сприймаю – адже у літературі, як і у житті, усіляке буває. Якось так)
Dana N, Дякую за вашу відповідь. Просто здебільшого зустрічаю в книгах нереалістичні кінцівки. Та чого гріха таїти декілька моїх книг є з такими закінченнями))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати