Ви Так Любите ЧоловІчІ Думки...

Привіт, любі)

Сьогодні опівночі говоритиме Славко. Знаю, багато хто вже зачекався)

Оскільки читацька аудиторія в мене майже на 100% жіноча, немає нічого дивного в тому, що нам так подобається колупатися в голові чоловіків.

Дівчата, там все просто і раціонально без особливих вибриків. Здебільшого. Якщо звісно не йдуть в хід комплекси, травми, дитячі проблеми тощо.

Славко не виключення, до того ж йому лише дев'ятнадцять. Він тільки формується як особистість, не без допомоги Ліри, як виявляється.

Зізнаюсь, я ненавиджу оці всі фразочки типу "справжній мужчина такий чи отакий". Як і "справжня жінка". Ми всі різні і всі справжні, хіба ні? Ідеальних не існує, слава Богу. Просто хтось підходить тобі, а інші ні. Ще на рівні підсвідомості. І справа зовсім не в ідеальності чи відповідності певним характеристикам.

Головний ворог людини — категоричність і беззаперечність. Особливо заснована на власному досвіді. Звісно, може бути багато людей зі схожим досвідом, та чи значить це, що їхні судження та бачення єдино вірні?

Ні, точно ні. Це лише статистика.

Думати треба своєю головою. Усвідомлювати чого хочеш чи не хочеш ти, а не чекати, що прийде хтось і скаже, що робити.

Як часто ми покладаємось на інших людей, бо це зручно? Якщо щось піде не так, ти не винен! О ні. Тобі ж так порадили, сказали, пояснили.

А що як чужі поради не мають нічого спільного з правдою? Хто тоді винен в тому, що ти передаєш кермо від свого життя стороннім особам?

Ти і тільки ти.

Закрутила, знаю. Опівночі тут https://booknet.ua/book/obirayu-sebe-b425939

Ваша Лоре Лея!