Всім привіт!!! Вчора стартувала моя новинка, сучасний любовний роман “Терміново потрібна дитина”. Бос пропонує своїй вагітній підлеглій розповідати, що він батько її дитини. Навіщо? У нього є серйозні причини. Чи вийде у нього прокрутити цю аферу, співучасником якої стала наша героїня, читайте у КНИЗІ.

У книзі будуть:

• бос і підлегла;
• вагітність;
• фіктивні стосунки.

Спойлер:

— Може нам варто все обговорити? Наприклад скільки ми зустрічалися?

— Місяць, — я обурено пирхаю і чоловік виправляється, — три?

— Півроку.

— Гаразд, байдуже. Говоритиму я, а ти з усім погоджуйся. Це буде одна вечеря з моєю сім'єю і все. Більше ти їх не побачиш. Невже важливо, що вони подумають? Головне, щоб повірили, що ця дитина моя.

Чоловік говорив зневажливо. Я стискаю дверну ручку. Й справді, не важливо, що наплете Дем'ян своїм родичам. У п'ятницю я поїду у село до батьків на страту. Саме так уявляю їхню реакцію на мою вагітність. Я важко зітхаю:

— Добре, але якщо питатимуть, то я скажу, що була закохана у вас.

— У тебе, — Дем'ян говорить з натиском у голосі. Не розумію його претензій і повторюю:

— Так, у вас. Не хочу, щоб мене вважали розпусною дівкою. А про своє кохання до мене можете мовчати.

— Можеш. Лесю, якщо ти чекаєш від мене дитину, то дуже дивно, що ти мені викаєш. Тут і до викриття недалеко.

— Ой, так! — ляскаю себе долонею по лобі, — не подумала. Звичка.

— Дивись, щоб твоя звичка нас не погубила.

— Добре, — я сором'язливо ховаю погляд, — то мені й зараз звертатися до вас на ти?

— Так. І на ім'я. Я Дем'ян, якщо ти забула.

Зневажливий тон викликає роздратування. Хочу помститися чоловіку та всміхаюся:

— А я хотіла називати тебе зайчик.

Завтра вийде нова глава та відбудеться фінал книги “Подаруй мені ніч”. Запрошую до читання. Хто любить читати завершені книги - ласкаво прошу.

Ваша Аврелька!