Придумуємо ім'я коту принца Етерона

ШАНОВНІ МОЇ ЧИТАЧІ!

В моїй романтичній та емотивній історії “СПОВІДНИЦЯ ДРАКОНОВОГО СЕРЦЯ” пригоди та інтриги набирають обертів!

З'явився кіт принца Етерона, котрий затягнув Іритану просто в апартаменти Його Високості. ШІ бачить його десь таким. Але він набагато худіший і занедбаніший.

Що відбувалося там далі? Новий розділ буде завтра, але я порадую вас трошки спойлером.

СПОЙЛЕР:

Принц охнув від несподіванки, коли впав, а я звалилася на нього. Наші з ним обличчя опинилися одне навпроти одного, сині очі чоловіка були так близько, що я могла роздивитися маленькі блакитні іскорки, що розсипалися по кружечках його райдужок. Мої груди вперлися майже в підборіддя принца, бо, падаючи, я трохи ковзнула по його тілу вперед. Ми так і завмерли на мить, розглядаючи одне одного.

А кіт, зараза, раптом сів спокійно поряд із принцом, так і тримаючи в зубах ту дурну торбинку з котлетою. І вона й досі була прив'язана мотузкою до моєї талії.

Погляд принца був здивований і трохи ошалілий. Отямившись, я почала вириватися з чіпкого захвату принца, бо він схопив мене за талію і так тримав. Напевно, рефлекторно. Я відчувала на оголеній спині його гарячі руки, бо туніка задерлася від тої мотузки, що тягнув кіт, набагато вище пояса. Добре, що я була в бюстьє. Але й соромно було, що принц схопив мене там, на спині, і зараз відчував під пальцями інтимний предмет мого гардеробу.

- Відпустіть, - чомусь пошепки проговорила я, соваючись на принцові й намагаючись випручатися. - Вибачте, ваш кіт…

Але принц не дав договорити і не відпустив. Раптом поклав одну руку мені на потилицю, пригнув голову до себе й уп’явся в мої губи своїми. Почав мене цілувати!

Ох, Свята Оммо! Це що ж це таке робиться?! Принц мене поцілував! Я була така ошелешена, що навіть перестала пручатися від несподіванки. Його губи нахабно охопили мої, агресивно вгризаючись у мій рот, а пальці другої руки, почали ковзати по оголеній спині й залазити під бюстьє!

- Гм-гм-гм! - нарешті отямилась я і почала крутити головою, щоб відвернутися від цього поцілунку, позбавитися його гарячої й вологої м'якоті. Губи Його Високості були… солодкі. Це я відмітила на грані свідомості, бо в мене (ой, що зі мною?!) почало паморочиться в голові.

Але чоловік все не відпускав, тримав мою голову, а мої смикання, здавалося, йому навіть подобаються. Ще й ще я виривалася, гмикала, а він цілував і цілував. Аж поки кіт поряд голосно не сказав “Няв!” і не ляпнув принцові просто на голову мокрий, обслюнявлений мішечок з котлетою. Той ковзнув по щоці чоловіка, впав біля вуха і приголомшливо запа́х котлетою…

А тепер придумуємо ім'я для нашого кота. Тобто, принцового кота.

ОСЬ ЯКИЙ КІТ У КНИЗІ:

√ “Якщо хтось назвав його котиком - то він помилився. Це був котяра, котисько, котище, кіт-велетень! Напевно, величиною з тигра. Ну, може, трохи менший, але в моїй перестрашеній свідомості він виріс до розмірів слона! Напевно, колись і десь цей котомонстр перебував прив'язаним, або його просто водили на повідку, бо огризок шкіряного міцного ремінця ще теліпався, звисаючи з вишуканого й декорованого коштовним камінням нашийника…”.

√ “Я зауважила, що кіт занедбаний, сіра шерсть, колись, напевно, гарна, пухнаста, збилася в ковтуни, круглі очі, пронизливо-сині, сльозилися, а сам він був дуже худий. Напевно, і не їв давно. Ця думка змусила мене трошки пришвидшити хід, і кіт, незадоволено нявкнувши, піднявся на всі чотири лапи. Стукнув хвостом по платформі й стрибнув до мене…”.

Отже, чекаю ваші варіанти імені нашого котика. Ім'я, яке сподобається мені найбільше, я використаю в книзі.

Щиро дякую за підтримку!

Люблю вас, ваша Лариса Бондарчук ❤️