Пиши про те, що знаєш

Так звучить порада для письменників від Ернеста Гемінґвея. І я її взяла на примітку та подумала, а що я знаю добре? Що таке школа (бо хто ж цього не знає в наші часи) та садити город... І яка атмосфера сільської вулиці! Променади корів із тирла, балачки пенсіонерок, чутки та галас дітей на ставку... Так і з'явилося продовження циклу про Математика

Повідомляю про те, що історія матиме не одне продовження, адже хочеться багато про що розповісти) Про заготовлення дров, боротьбу з кротами, шпатранням курей, бо з цим усім я стикалась особисто, а в контексті історії вчителя математики такі ситуації будуть мати ще й, авжеж що, комічний відтінок:) 

Поки що до завершення наближається книга перша —  Уроки флірту від математика Весна та праця на городі мають для мене особливе значення, адже хоч як я не бігла від садіння картоплі та цибулі в юності, але цей обов'язок наздоганяє мене завжди і в кінці-кінців я вже не уявляю свого життя без вирощеного своїми руками врожаю. От і математик Ярослав почав ознайомлюватися з цією городною наукою з "тиканки":)) Хто читав, той знає, скільки він намучався вже з нею:) Хто тикав цибульку знає, як це довго й нудно, і теж здається, що їй кінця і краю немає, що береш цибулинку із загальної маси, а її менше, здається, так і не стає:)

І невеличкий спойлер - наступна історія цього циклу математика Ярослава торкнеться лиш дотично. Основні події крутитимуться навколо іншого персонажа. Хто ж може бути в епіцентрі подій цього разу? Можливо, в когось є здогадки?)) 

Тож, якщо перша повноцінна книга вже й завершується, але сумувати немає часу, бо село не спить — село працює) І уява теж:) Тож до нових зустрічей!)