Привіт, любі)

Моя міні-перерва завершилась, час повертатись в робочий режим, тож натхненна авторка сьогодні потішила вас вже двома главами ОБИРАЮ СЕБЕ https://booknet.ua/book/obirayu-sebe-b425939 .

Чергове оновлення буде опівночі, дякую, що залишаєтесь зі мною і героями цієї книги, попри перерви) тішуся кожному коментарю, чесно!

Сьогодні говоримо про кохання і те, як я його бачу. Знаю, для багатьох перші серйозні почуття пов'язані з максимальним єднанням - емоційним, фізичним, душевним. Я романтик і в любові розчиняюсь, хоча в кожній своїй книзі наводжу тисячі причин, чому робити цього категорично не можна!

Я інакше не вмію, на жаль, хоча багато працюю над цим.

Повірте, залюбити людину можна. Переборщити з прив'язаністю та відвертістю також.

На прикладі Ліри ми чітко бачимо, чому саме. Звісно у них зі Славком в кожного чимало власних тарганів, але Ілліріка носиться зі своєю любов'ю, наче з писаною торбою.

На мою думку, жертовність головний ворог кохання. "Я люблю тебе так сильно, щоб ти також любив мене так само!" Щось на торгово-ринковому... Потрібно любити себе і дарувати щирість партнеру, але це працює тільки в утопічному всесвіті.

В реальності маємо дещо інше. Заплутані шалені історії, але ж так завжди цікавіше, хіба ні?)