Мої любі! Запрошую до новинки моєї колеги!

Тома Глубокова

Аннотація: Весілля за угодою було для мене вироком близько двадцяти років. Мої батьки уклали договір ще коли я була дитиною і за яким мені судилося стати дружиною незнайомця. Мені дали пожити вільним життям достатньо часу, щоб я змирилася зі своєю долею.

Але коли настав час готуватися до весілля, я зустріла чоловіка, в якого закохалася до нестями. І як тепер мені бути? Як сказати йому правду? І як відтермінувати підготовку до весілля з людиною, яку навіть ніколи не бачила?

***

- Як Ви? Що болить? Відповідай давай! - у ніс різко вдарив запах алкоголю. Я тільки застогнала від болю і заморгала, намагаючись прийти до тями. Тільки потім я зрозуміла, що вже сиджу в авто. Мене затягли в машину.

- Менше пити треба, не будете збивати порядних громадян, - прошипіла я, навіть не думаючи боятися цього алкоголіка. Розтираю забитий лікоть і скоса дивлюся на чоловіка.

Мене збив справжній красень! Тільки ось його краса зараз взагалі не врятує.

- Скільки мені пити, я сам вирішу, - ще й бурчить, треба ж! Які ми ніжні й вразливі! - Якщо я доставлю Вас у лікарню і додому, Ви не напишете заяву? - чоловік завів джип і різко рвонув уперед. Так ось, що його хвилює!

- Звичайно ж напишу, і у Вас ще штраф вимагатиму, не сумнівайтеся, - уїдливо сказала я, дивлячись у вікно. Залишати це все ось так я не згодна. До того ж він зламав мій улюблений велосипед!

- Ви ніколи не водили в нетверезому стані? Чому Ви така складна? - усміхнувся він. Оце так...

- Я не напиваюся до чортиків!

- Я прошу Вас як людину. Послуга за послугу.

Що ж, гаразд. Мені й самій проблеми не потрібні.

- Добре, людино, жени.

***