Вітаю усіх, хто зазирнув!)

   Рада усім, хто продовжив пригоди Юлі та Колюсика у передплаті. У нас там трохи піднялася температура, тому приєднуйтеся, хто ще вагається, адже попереду ще буде багато всього)) Бо ж як я для себе з'ясувала - писати короткі історії (окрім першої) в мене не виходить))

   І якщо Колюсик вам полюбився, то гайда знайомитися з Адамом з книги "Коли спалахують зорі", якщо ви досі з ним не знайомі))

   А поки лишаю анонс завтрашнього продовження, який лише підтвердить, що тільки цьомчиками і обіймашками усе не закінчиться!))

- Дузе боліть? - чую перед тим, як заходжу до кухні. А тоді бачу, як Нік тримає Макара на руках, поки той тицяє пальчиком в його розбиту губу.
- Ай! - вдавано скрикує і різко ловить пальчик Макара зубами, від чого син починає заливисто реготати, відсмикуючи ручку.
- Не кусяйся, - обхоплює щоки чоловіка маленькими долоньками та починає дмухати на його рану. - Все? Не боляце?
- Дякую. Майже все. Ще мама трішки подмухає - і точно минеться. У тебе така крута піжама! Що це? - запитує, всаджуючи сина на кухонний острівець.
- Пісінкі, - відповідає, позіхаючи.
- І я таку хочу. Спитаю в мами, де купляла. Йдемо спати?
- А казьоцка?
- Буде тобі казочка. Хоч сто. Я їх вагон знаю. Як тобі така: про класного принца і вогнедишну дракониху? - знову бере Макара на руки та підходить з ним до мене. Та коли я тягнуся, аби забрати дитину з його рук, він відступає назад та говорить те, чого я не чула жодного разу за два з половиною роки. - Кажи мамі добраніч.

А тепер і бонус!)  

zdlE54_o

fhzgwhI-

Відпишіться у коментарях, хто забере) Мирної ночі!)