Частина 35 Шанс 

В авто було важко, напевно я собі придумала то чого просто не було, тому коли ми приїхали я дістала гроші та передала чоловікові.
- Що це дюймовочка? - чоловік не розумів.
- Гроші за роботу, дякую вам та до побачення - я відкрила двері та забрала свою валізу з заднього сидіння. Чула як відкрилися двері зі сторони чоловіка.
- Дюймовочка як це розуміти? - запитує він.
- Як те що ви виповнили свою роботу на всі 100, я впевнена чоловік моєї подруги буде задоволений тому ви вільні. - важко було це промовляти, але так треба.
- Ти ж так не думаєш, що ти від мене приховуєш? Чого боїшся? Я ж бачив як злякалася коли дізналася хто я. - говорить чоловік.
- Ілля це вас вже не стосується, прощавайте - схопила валізу та пішла до під'їзду, він мав рацію, я боялася не його, а те що він дізнається, минуле яке не стерти.