Його усмішка і рішучість має викликати ще більшу роздратованість, але цього не відбувається. Усього на мить я забуваюсь, але тільки для того, щоб схаменутися.

— Макаре, будь ласка, йди, — повертаю голову вглиб квартири, різко обернувшись, від чого подоли халата трохи розходяться.

— Ми поговоримо, Рішо, — голос стає абсолютно серйозним, немає більше ані тіні усмішки на обличчі, — А потім я піду. Можливо, — він голосно ковтає, помітивши мій одяг, окидаючи поглядом моє тіло під тонкою шовковою тканиною.

Дивиться так, ніби я вже без нього, а сама стою перед ним і не можу сильніше запахнути провокуючий одяг.

Цей погляд… Він уже дивився на мене так і знову дивиться. А я… Занадто слабка, щоб чинити опір.

— Не хочу. Я не хочу тебе слухати, — і голос зривається.

А він раптом підходить ближче, впритул, кладе руки на мою талію і обпалює подихом ледве прикрите мереживом плече.

— Макаре… — продовжую опиратися. Марно…

— Я не піду, Рішо. Або ти йдеш зі мною, або я увійду...

І я знаю, що він це зробить. Знаю...

Це звучить як погроза, а я не можу поворухнутися. Чому цей чоловік так на мене діє? Так було в двадцять один і зараз нічого не змінилося.

— Аріно, хто там? — кричать із глибини квартири, і я сіпаюся, відхиляючись.

Вітаю, мої вогняні!
Сьогодні діє максимальна знижка на книгу Моя до кінця

Легка історія з динамічним сюжетом та добрим гумором про сильну та вольову героїню Аріну Туманову та Макара Вітрова, який наробив чимало помилок у минулому.

Забувши минуле, я нарешті дихаю на повні груди. Ось тільки воно наздоганяє мене. Знаходить та, увірвавшись у моє життя, руйнує на своєму шляху будь-які перепони, забираючи у свій солодкий полон.
— Макар, — видихаю пошепки.
— Ріша...
Час застиг, світ завмер. Перед моїми очима лише його блакитні очі та спогади слайдами. Відчуття зникли. Усі. Крім відчуття твердості колись улюбленого тіла і таких знайомих сильних рук.
Попутний Макар Вітров. Моє перше справжнє студентське кохання.
Попутний Макар Вітров. Мій перший справжній студентський кошмар.

В тексті є: від ненависті до кохання, справжнє кохання, зустріч крізь роки

Я — мусульманка, яка готується до втечі від жорстокості чоловіка заради себе та своїх дітей. Роками скута традиціями, я навчилася ховати вовчицю під маскою покірної вівці. Залишилось лиш поцупити три паспорти, як…
— Навіщо вони тобі, Іхман? — пронизує тишу голос з чутним акцентом.
Андрій — український спецпризначенець, професійний військовий, що увійшов у будинок тілоохоронцем мого чоловіка.
Обертаюсь, тіло сковує від страху, горло дере відчай:
— Я віддам вам усе… Віддам, що завгодно, тільки не кажіть нікому, благаю вас!
Андрій ступає ближче. Його зелені очі по-котячому мружаться, роздивляючись мене, наче вперше.
— В моїй країні чоловіки не беруть з жінок плату за допомогу.
• • •
Події у цій книзі відбуваються у мирний час. Будь-які збіги з реальними людьми є випадковими.

В тексті є: справжній чоловік, розумна героїня, відверто та емоційно