Емоційні "гойдалки" під час написання книги

Нижче викладені міркування, до яких мене спонукав пост талановитої авторки Кетрін Сі. Оскільки об'єм міркувань вийшов значним, викладаю окремим постом.

Творча енергія - це дуже потужна енергія, яка не визнає кордонів логіки. В цьому розумінні ситуація автора-початківця в чомусь подібна до ситуації людини, у якої прокидаються екстрасенсорні здібності. Перша думка у багатьох, хто стикається з незвичайними проявами, такими як ясновидіння або раптові інтуїтивні прозріння: "Чи я нормальний?"

Можна сказати, що у мене є досить багато знайомих з незвичайними здібностями, зокрема тих, хто серйозно займався духовними практиками або магією, і більшість з них (в основному жінки, але не тільки) ділилися подібними сумнівами, які виникали в той чи інший період життя.

Творчість, так само як і екстрасенсорні здібності, - це функція правої (творчої) півкулі головного мозку. Логіка, розум - функція лівої півкулі (логічної). І ось коли права півкуля активізується більше, ніж звичайно, перша реакція сучасної людини - взяти це під контроль, а в крайньому випадку повністю придушити ці прояви. Великою мірою це буде залежати від світогляду.

Починається протистояння, яке люди можуть називати боротьбою між розумом і серцем, але насправді це боротьба між потужною енергією творчості і системою переконань людини. Вказівкою на нього є, коли автор при описі своєї ситуації вживає слова "боротьба", "боротися".

Протистояння між наявною системою переконань і творчими устремліннями властиве для більшості людей, у яких прокидаються творчі здібності, оскільки воно обумовлене менталітетом сучасної людини. Насправді, мені важко уявити того, хто взагалі б не опирався бажанню вільно творити всупереч соціальним обов'язкам, усталеній професійній діяльності, тощо. При цьому можна виокремити деякі загальні риси такого протистояння:

- сумніви у своїй адеватності;

- проблеми з тим, щоб пояснити іншим людям свою мотивацію (ясно, що ті, у кого права півкуля спить, навряд чи зрозуміють тих, у кого вона прокинулася і викидає вулкан творчої енергії);

- нестабільне натхнення (то його немає зовсім, то йде потік ідей, який, образно кажучи, збиває з ніг, причому не тільки саму людину. але і її близьких);

- розчарування в собі, у вже зробленому, тощо;

і т. д., і т. п., тобто будь-які емоційні гойдалки, пов'язані з письменництвом.

Погана новина в тому, що повністю взяти творчу енергію під контроль розуму нереально. Вона все одно буде прориватися крізь греблю логіки.

Добра новина в тому, що з цим можна навчитися жити, поступово перебудовуючи свою систему переконань з урахуванням такої своєї особливості (і якоюсь мірою впливаючи на систему переконань близьких людей, тобто, пояснюючи і показуючи на прикладах).

Можна сказати, що є два варіанти - або людина буде добровільно перебудовувати свою картину світу, щоб знайти у ній місце для творчих проявів, або це відбудеться примусово, через низку життєвих потрясінь.

Якщо для курчати прийшов час вилупитися з яйця, шкаралупа буде зруйнована. Тільки в природі це здебільшого відбувається ізсередини, коли курча вибирається самостійно. У нас, людей, зазвичай відбувається навпаки.

Для людини "шкаралупою" виступає его, і перше, що робить наш сучасник при найменшій загрозі своєму его - намагається його укріпити і сховатись в ньому.

Просто уявіть собі курча, яке замість пробивання шкаралупи яйця укріплювало б її. Це була би справжня трагедія, оскільки воно продовжувало б рости у яйці, перетворившись на жахливу потвору. Тим не менше, люди вчиняють саме так, всіляко укріплюючи і захищаючи своє его, навіть у солідному віці.

Саме меті руйнування надмірно розвиненої шкаралупи его служать життєві потрясіння, тобто життя пробиває її зовні, як дбайлива курка, яка побачила, що курча не може вилупитися самостійно.

Що можна зробити в ситуації психологічних складнощів, пов'язаних із письменництвом (болісні сумніви, боязкість, проблеми з концентрацією, втрата натхнення):

1. Проаналізувати, що є вирішальним фактором при виборі напрямку творчості - серце чи розум. Якщо автор вибирає не той сюжет, який найбільше надихає, а той, який диктує розум (наприклад, вважаючи, що книжка буде краще продаватися), можна очікувати емоційних і ментальних гойдалок. Це схоже на рух проти течії.

2. Дослідити, в який момент з'являються проблеми. Можливо, це пов'язано з якоюсь технічною складністю при створенні тексту (наприклад, як тільки справа доходить до діалогів, починаються сумніви і розчарування). Тоді потрібно працювати над удосконаленням стилю і робочого процесу у цілому.

3. Взяти паузу на відпочинок. Іноді емоційна та ментальна нестабільність може виникати через перевантаження, коли автор примушує себе робити більші об'єми, ніж це для нього природно. Мозку потрібен час, щоб засвоїти нову інформацію.

4. Сприймати емоційні та ментальні гойдалки і кризи як частину письменницького шляху. Всі ми хочемо досягти успіху якомога швидше, бо до цього нас привчив соціум. Але в природі квітка не може розкритися раніше, ніж прийде її час. Спроби відкрити бутон насильницьким шляхом призведуть до того, що квітка може загинути.

5. Під час відпочинку почитати історії життя відомих письменників. Можливо, вас здивує, наскільки непростим був їх письменницький шлях, і ви дійдете висновку, що ваші проблеми - це дрібниці)

В пості я намагалася змалювати ситуацію, спираючись на сучасне розуміння фізіології і функціонування нервової системи, і при цьому не зловживати спеціальними термінами. При активізації у людини творчих здібностей нервові процеси перебудовуються, зокрема в частині утворення нових нейронних зв'язків, продукування і використання нейромедіаторів, тощо. ЦЕ Є НОРМОЮ! Однак вимагає часу, уважного і бережливого ставлення до себе та може спричиняти певний стан подиву, і навіть дискомфорт. Бажано ставитись до цього з розумінням.

Якщо ж є обгрунтовані сумніви у своїй адекватності, тоді, звичайно, варто звернутися до психолога.