Здавалося б все просто.

Ти закохуєшся в людину, що відповідає тобі взаємністю, а далі рожеві поні і єдинороги несуть тебе по райдузі в "довго і щасливо". Ну, клас?

В реальності ж я дуже рада, що все не так просто.

Чесно.

Нам не треба просто чи нормально, бо абсолютно у кожної людини критерії цих понять суттєво різняться. Гарантую, але можете перевірити!

Що ми маємо?

Ліра, яка ніколи не відчувала до себе щирої та безумовної любові, а лише намагалась виправдовувати чиїсь очікування, сильно обпеклася. Бо виявилось, що розчинятися в іншій людині не дуже класна ідея.

Славко взагалі закритий і ображений на цей світ хлопчик, що також впевнений - заради любові потрібно сильно постаратися.

Вони ще не вміють кохати, а стереотипи суспільства вже не працюють.

Простіше закритись.

Знайти простіший спосіб задовольнити потреби своєї чуттєвої натури, оминаючи довіру іншій людині та душевне єднання.

Навіщо, якщо ти нікчемний і справжнім тебе ніхто не полюбить, а?

Краще хапати те, що дають чи грати за правилами "ти мені, я тобі".

Але якщо ти вже спробував щось реальне, бутафорія більше не смакуватиме тобі так само приємно.

Сьогодні опівночі знову говорить Славко https://booknet.ua/reader/obirayu-sebe-b425939?c=4601974&p=1

Будьте справжніми і вам ніколи не доведеться терпіти бутафорію)

Не спілкуйтесь з тими, хто навіть не намагається вас розуміти. Не доводьте свою правду тим, хто насміхається над вашими думками.

Обіймаю, ваша Лоре Лея)