Король стрімко розвернувся і впритул підійшов до зятя, втупив пекучий погляд у тверде мужнє обличчя.

- З полювання не повернувся тисячник Гейр. Минулого ранку його знайшов патрульний загін. Знаєш, що від нього залишилося? Медальйон і зброя, все, - величезні кулаки стискалися й розтискалися. - Його зжерли цілком. Як пам'ятаєш, Гейр був далеко не останнім воїном.

Візфолл замовк, відійшов від родича і неспішно сів на трон. Різким змахом руки відкинув пасмо волосся, що впало на високе чоло і важко зітхнув. Незрячий погляд сріблястих очей завмер на вогняних відблисках смолоскипів, що витанцьовували на кам'яних стінах. Довгі пальці короля стиснули золото підлокітників і Хауку здалося, що вовки на них ще ширше розкрили ікласті пащі. Вахнут раптом здогадався, що правитель бушує не через його свавілля, ні, він просто по-людськи злякався, що вже не побачить Іншого серед живих. Серце володаря роздирала тривога. Нехай він ні до кого відкрито не виявляв своїх почуттів, навіть до доньки, але король любив Яструба, той виріс у нього на очах і замінив сина.

- Я дві ночі очей не змикав, думав, що твої кістки теж знайдуться десь у заметі, - тихо промовив Візфолл, так, щоб почув лише Хаук.

Король підняв очі і воїн переконався в правильності своїх здогадок, коли побачив на сріблястому дні біль і хвилювання.

- Ти недалекий від істини, мій пане, - кивнув світловолосою головою вахнут.

Владика здригнувся і примружився.

- Що ти хочеш сказати?

- Я був би мертвий, якби не Алія. Вона врятувала мені життя.

перевів погляд з Яструба на бренну, що скромно стояла позаду всіх і глузливо вигнув брову.

- Того, хто носить почесний титул Найкращий Меч Королівства, врятувало дівчисько?

- Так, двічі. І мені не соромно в цьому зізнатися.

Залою пронісся здивований гул, світлі брови владики зметнулися вгору.

- Поясни.

Завтра наступна велика глава Алії. Складна і конфліктна, із зіткненнями та боротьбою характерів. Рішення Алії та Хаука у важкому питанні розійдуться.

https://booknet.ua/book/alyasila-vognyu-kniga-2-b415006