"Східна леді" від Рошаль

Привіт, мої любі! ;-) ❤️

Сьогодні  хочу розповісти вам про нову історію, яку розпочала талановита Рошаль Шантье:

Спецпідрозділ "Титан": Східна леді! 

Я — мусульманка, яка готується до втечі від жорстокості чоловіка заради себе та своїх дітей. Роками скута традиціями, я навчилася ховати вовчицю під маскою покірної вівці. Залишилось лиш поцупити три паспорти, як…

— Навіщо вони тобі, Іхман? — пронизує тишу голос з чутним акцентом.

Андрій — український спецпризначенець, професійний військовий, що увійшов у будинок тілоохоронцем мого чоловіка.

Обертаюсь, тіло сковує від страху, горло дере відчай:

— Я віддам вам усе… Віддам, що завгодно, тільки не кажіть нікому, благаю вас!

Андрій ступає ближче. Його зелені очі по-котячому мружаться, роздивляючись мене, наче вперше.

— В моїй країні чоловіки не беруть з жінок плату за допомогу.

• • •

Події у цій книзі відбуваються у мирний час. Будь-які збіги з реальними людьми є випадковими.

В тексті є: справжній чоловік, розумна героїня, відверто та емоційно

І подивіться, який шалений буктрейлер є до цієї історії!

Читаймо разом!

Ну а в нашій історії “Тіні мого кохання” — герой стикнувся з тим, наскільки важко йому себе контролювати поруч з Алісою… а треба ж ще її довіру завоювати та у  собі розібратися!.. Читали останні два розділи?..

 Не позаздрити, чи не так? А сьогодні ще буде ввечері гаряче)))

Але тут треба чимало й на роботі  вирішити, де навколо них немов звужується коло, а ти нічого не пам'ятаєш про ворогів… та й про себе також(((

Спойлер:

“— Пробач! — зашепотіла Аліса так само дезорієнтовано. — Просто там було темно. І ти в каптурі. У вас схожа статура… і ти  біля того сейфа… — вона запнулася на мить, хапаючи повітря ротом. — Я знаю, що це дурня і він помер! Знаю, але... Воно підсвідомо… Пробач, Юра.

 Надломлено, хрипко, немов у неї так  само ламався голос, як і в мене, видихнула Аліса.

 ЇЇ щоки палали так, що навіть я за окулярами міг це бачити попри волосся, що розсипалося по обличчю. В очах якийсь наломлений блиск.

— Гей! Все нормально! Чуєш! — не краще захрипів у відповідь я, намагаючись якось опанувати цей її розпач. 

 Але її трясло так само сильно.

 — Ти можеш тужити та помилятися. Ти… От, трясця! Алісо…

 Я видихнув, притиснувшись обличчям до волосся на її потилиці. Не міг нормально підібрати слова. Не міг сам виплеснути все те, що в цю мить розривало ребра шаленим напруженням!

 Але як же мене це все спресувало!”

***

 Також, любі мої, не забувайте ставити “❤️”, додавати роман до бібліотек та ділитися враженнями, це дуже допомагає більшій кількості читачів побачити роман і впливає на її видимість на сайті (точно, як у соцмережах ;-)!

 А я з великою цікавістю завжди готова обговорювати враження та ідеї у коментарях з вами ;-*

ЧИТАЙМО РАЗОМ!❤️❤️

 Запрошую також доєднуватися до моїх соцмереж, де я  доступна для спілкування постійно ;-):

Там завжди багато новин, обговорень, особистих появ автора та цікавинок й анонсів!❤️❤️❤️

Мій Телеграм          Мій Інстаграм         Мій Фейсбук      Мій Тік-ток