Привіт вам, любі читачі. Як ваші тривоги? Як ваше життя? Особисто я впевнююсь, що люди нажаль (а може й ні), адаптуються до всього у своєму житті. Це стосується і тривог, і відключень по графіку (читай рандому), і зміни роботи теж. Вчора жахливо втомилася, тому написала для вас теплу проду на "Есміну. Таємниця крижаної королеви". Читали?) Знаю, що читали, любі маніяки) бачила перегляди) То ж зізнавайтеся, як вам новий маніяк?)
 

— Люди ідуть. А після них залишаються лише розтрощені почуття  та голод. При чому голод навідується значно частіше, за тих бовдурів, які обіцяли бути поруч зі мною до скону. 

— Тоді я стану таким же надокучливим та милим, як твій апетит, — почулося збоку. Гарячі пальці ледь зачепили мій мізинець, привертаючи до себе увагу. — Я буду постійно переслідувати тебе, буркотіти та вимагати чогось смачненького.

— Тортика? — наївно повернула лице на голос, мало не торкаючись чужого носа своїм.

— З твоїх губ, — прошепотів Лоріан та невагомо поцілував.

Новинка безкоштовна, як і перша частина книги. Тому заходьте читати та слідкувати за новинами в Телеграмі) там дуже тепла компанія маніяків) Вчителі, мами, злюки, автори, психологи)