Скільки жінок в стосунках мислять так?

Ніби кохання та гарне ставлення до себе можна заробити. Одна гарна справа, одне виконане бажання, і чоловік робитиме так само.

Гарна ілюзія і всеосяжна жертовність, яка не викликає нічого крім жалості.

А де є жалість, там кохання бути не може. Можуть бути тимчасові взаємозалежні стосунки, приречені на біль, провал, взаємні образи і аж ніяк не щастя. Проте в них може бути комфортно, певний час. І вони стимулюють до росту.

Найцікавіше те, що в цьому нема справжнього кохання.

Як Дмитро намагався виконати правила гри, щоб отримати Ліру, так і сама героїня думає, ніби завоює свого Славка відданістю та еротичними втіхами. Але чи так це?

Може вона не кохає його, а любить оцей стан і емоції поруч з ним? Очевидно лише те, що вона бачить мету і готова заради неї страждати, навіть не маючи взаємності.

То що ж руйнує і ламає нашу дівчинку більше: невзаємність Славка, що хоче бути другом і користується щедрими пропозиціями, чи її абсолютно безглузде прагнення бути поруч з тим, кого цікавлять інші?

ЇЇ нелюбов до себе.

Нехтування власними інтересами. Замість того, щоб будувати себе і власне життя, вона наче порожня оболонка, яка хоче десь приткнутись, аби заховатись від всього світу.

Не вийде, Ліро! Але може це на краще, як думаєте?

Сьогодні опівночі одразу дві глави ОБИРАЮ ТЕБЕ тут https://booknet.ua/book/obirayu-tebe-b424901

А завтра пролог і те, що слідує за ним)

Дякую, що ви зі мною, любі!

Обіймаю, ваша Лоре Лея