Фінал про крадія та незвичних охоронців двору

`Невелика історія про хлопця Гришку, який вирішив накрасти металу, добігла кінця.`

`Передчуття героя того, що "усе йде все занадто добре", справдилось.`

`У дворі він дійсно не сам.`

`Але хто це? Чи що це?`

`У будь-якому разі, нашому героєві не позаздриш. Тепер у нього одна мета - втекти з того місця, і якомога швидше!`

`Історія під назвою "Ніколи не жартуйте з яблунівськими бджолами!" тут. Інші подібні оповідання - у збірці "Останній яблунівський тиранозавр": літо, пригоди і всяке таке цікаве.`

`До речі, збірка лише набирає оберти, тому підписуйтесь, щоб не пропустити вихід нового оповідання!`

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Віка Лукашук

23.05.2024, 15:22:51

Вітаю з завершенням! Обов'язково прочитаю, бо ви прям зацікавили ще більше! Цікаво, що ж сталося з ним?))) Літо, село, гумор... Краса! Я таке люблю ще з дитинства. Ех, скільки років себе пам'ятаю, завжди подобалось село і веселощі:) Тож побажаю вам натхнення на наступні книги та оповідання;)

Показати 2 відповіді

Віка Лукашук

23.05.2024, 16:04:22

Арсеній Троян, А-я-яй! І що ж тепер він робитиме? Бідний Гришка! А-я-яй!
))))

Арсеній Троян

відслідковують

Інші блоги

Єва Басіста

Трохи захворіла - 23 березня не буде оновлення

Завтра, 23 березня, оновлення не буде — трохи захворіла. Вибачте, що так . Більше всього читайте у моєму телеграм-каналі

Леля Карпатська

Це дупа, панове...

Палата номер «8». — Людочко? Юнак спинився на порозі, не насмілюючись пройти далі. Богдан спочатку навіть подумав, що помилився палатою. На ліжку сидів підліток у позі лотоса і похитувався вперед-назад,

Любава Олійник

Магічні цифри. Підловила момент

Вітаю, дорогі букнетівці. Сьогодні мені трапилися ось такі магічні цифри Позич мені часу отримала 750 бібліотек і вже більше двох місяців тримається у топ-20 (про це був мій блог від 23.01, тоді вона була 9 в рейтингу). А ось Заміна

Анастасія Коулд

Розділ 2✨

Любі, опублікований розділ автобіографії "Мати-Одиначка" Уривок✍️ Ми сварилися гучно, до сліз і криків — через дрібниці, через ревнощі, через нерозуміння. У шістнадцять я вперше закохалася. Його звали Андрій.

Ларія Ковальська

Вони знайшли своє маленьке щастя!

Сьогодні завершила книгу Жінки у пошуку маленького щастя. Кожна із жінок вже тримає на руках своє маленьке щастя і, здавалося б, тепер має бути все добре. Та, на жаль, не так легко мамі поставити своє дитя на