Фінал про крадія та незвичних охоронців двору

`Невелика історія про хлопця Гришку, який вирішив накрасти металу, добігла кінця.`

`Передчуття героя того, що "усе йде все занадто добре", справдилось.`

`У дворі він дійсно не сам.`

`Але хто це? Чи що це?`

`У будь-якому разі, нашому героєві не позаздриш. Тепер у нього одна мета - втекти з того місця, і якомога швидше!`

`Історія під назвою "Ніколи не жартуйте з яблунівськими бджолами!" тут. Інші подібні оповідання - у збірці "Останній яблунівський тиранозавр": літо, пригоди і всяке таке цікаве.`

`До речі, збірка лише набирає оберти, тому підписуйтесь, щоб не пропустити вихід нового оповідання!`

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Віка Лукашук

23.05.2024, 15:22:51

Вітаю з завершенням! Обов'язково прочитаю, бо ви прям зацікавили ще більше! Цікаво, що ж сталося з ним?))) Літо, село, гумор... Краса! Я таке люблю ще з дитинства. Ех, скільки років себе пам'ятаю, завжди подобалось село і веселощі:) Тож побажаю вам натхнення на наступні книги та оповідання;)

Показати 2 відповіді

Віка Лукашук

23.05.2024, 16:04:22

Арсеній Троян, А-я-яй! І що ж тепер він робитиме? Бідний Гришка! А-я-яй!
))))

Арсеній Троян

відслідковують

Інші блоги

Камі Мир

Я, коротше, як зазвичай

На вулиці ніч, а я сіла писати... Опустимо той момент, що в мене ввечері не було світла, а вдень я складала іспити(завтра на мене чекає останній) Ідею для дитячого оповідання я носила з собою близько місяця. Надихнув мене один

Ріна Савіна

Це буде наш секрет...

Всім привіт! Маю для Вас сьогодні знижку. Я під забороною - Заблукала, Принцеса? - Голос нареченого сестри звучить з глузуванням, а я червонію до кінчиків вух і намагаюся натягнути назад свій светр. Як я могла переплутати

Zinkevych Ihor

Третя частина серії "Зона відчуження."

Всім привіт. Довго писати не буду бо ніхто і так читати не стане, але якось совість не дає залишити все на закінченні другої частини на довгий час. Правда, уже попереджаю, що відразу вийде лише пролог і кілька розділів,

Джулія Ромуш

Він ніколи не відпустить мене...

Хочу влаштувати Вам чудову неділю! Хоча б постаратися) Це все знижки!) Буду тобою володіти - Я казав, що тобі не вдасться сховатися, - стискаю подарований ним букет. Шипи завдають біль, але я навіть не кривлюсь. Страх заглушає

Володимир Воробей

Початок публікації "Треуран. Тіні над пісками."

Дорогі читачі, З великим задоволенням оголошую про початок публікації другої книги з серії хронік Треурану під назвою "Треуран. Тіні над пісками". Ваша підтримка та відгуки на першу книгу, "Прокляті землі