Особиста трагедія, що спричина всеукраїнську війну
Цей нарив назрівав давно: невдоволення простого люду, важкі побори, панщина, фактичне рабство та животіння милістю шляхти. То тут то там виникали вогнища повстань відчайдушних козацьких ватажків, які місцевим князям вдавалося загасити власними силами. Проте це вогнище вони самотужки загасити не змогли. Вогнище гніву Богдана Хмельницького, в якого відібрали майно та забили до смерті наймолодшого сина, стало ширитися знедоленою Україною з блискавичною швидкістю, підсилюючись вливанням все нових і нових учасників, одним з яких став головний герой історичного роману "Льодова пастка Богуна" Іван Богун.
Саме з цього трагічного моменту, який описується в книзі, й дозрів Хмельницький до відкритого протистояння з Польською Короною:
Незрозуміла тривога терзала душу Богдана. Може, відчував, що плете проти нього інтригу заздрісний Чаплинський, вдаючи добого друга щоразу, як гостював у нього на хуторі, що руйнує в цей час недруг його родинне гніздо, його рідний хутір. Зневажає його сім’ю. А, може, думки про рідну Україну не дають спокою. Пани озвіріли до краю. Таких страшних утисків не зазнавав жоден народ, ніякий народ так не зневажали як українців. Боліло серце в Богдана за рідний край. В своїх мріях гетьман бачив його вільним. Раптом Хмельницький прокинувся від тяжких дум, кінь під ним неспокійно вострив вуха. Щось було не так. До Суботова було зовсім мало. І він зрозумів що. І серце його враз похололо.
Зі сторони Суботова валив дим. Густий, темний страшний.
- За мною, братці! – вигукнув Хмельницький своїм козакам – Якесь лихо коїться в моїй господі!
Та він спізнився…
Оглушений, спустошений, розгублнений стояв Хмельницький посеред спаленого розграбованого маєтку. Зусібіч до нього кинулися вціліли після набігу Чаплинського селяни:
- Вони були як зграя звірів. – чулося зусібіч.
- Ми не змогли вдержать маєтку.
- Він пожакував вас, пане, забрав усе збіжжя.
- Ми не змогли зарятувати млин. Він згорів.
Селяни обступили Хмельницького, з надією заглядаючи йому у вічі:
-Ув обиду не попускай нас, пане. Сказав Чаплинський, що хутір тепер його.
- Де Остап? Що з Хеленою? – натомість спитав Хмельницький.
А далі була війна, яка розділила життя "першої шаблі Хмельницького" полковника Івана Богуна навпіл. Війна, яка змусила його забути дружину та тонути в синіх очах доньки свого найлютішого ворога...
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯк цікаво!) Так багато подій відбувається♥️
Віка Лукашук, Так, у той період на печі не відсиджувались )))
Досить захопливо описано зав'язку твору. Дякую! :)
Володимир Шабля, Розв'язка не менш захоплива! ))))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати