Відгук на "Потраплянка навпаки"

Вітаю! Це мій черговий відгук на твори авторів-учасників марафону.

Читаючи Потраплянку навпаки, я ще на середині спіймав себе на думці, що починаю впізнавати хто "говоре" за стилем. Для мене це завжди круто. Сам прагну до вміння будувати діалоги, аби герої були впізнаваними під час читання їх реплік. 

Фінал хоч і очікуваний, проте сподобалася саме подача твору автором. Таких авторів легко читати, а це дуже багато значить! 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Надія Філіпська
23.05.2024, 18:03:48

Дуже дякую за такий гарний відгук. Радію, коли мої твори подобаються))

Юлій Череп
04.07.2024, 23:30:13

Надія Філіпська, Дякую вам за чудову творчість :)

avatar
Тетяна Гищак
21.05.2024, 23:16:36

Заінтригували)
Гарно, кажете, передана мовна маска?

Юлій Череп
22.05.2024, 14:27:49

Тетяна Гищак, Мені сподобалося:)

Інші блоги
Візуал до 10 глави "Метелики в раю"
Наступного дня, у неділю, щоб хоч якось заглушити це внутрішнє безумство, я вирішив влаштувати виїзд на природу. Я набрав Сергія, запропонував йому та його дружині Мар'яні поїхати за місто до озера подихати свіжим повітрям.
Знижка 25% на Служницю для боса!
Всім привіт! Сьогодні діє класна знижка на мою книгу Служниця для боса. Це цікава та інтригуюча історія про сучасну Попелюшку і впливового боса, у якого дуже багато таємниць. Коли Аделіна влаштувалась на роботу
Підтримайте новинку в день народження
Привіт, щойно запустила новинку, прямо в день народження, буду вдячна за підтримку книги. Анотація до книги "Донька (не) від шефа" Мія виходить на нову роботу, але її шефом виявляється батько її дитини... І як на
Обрана. Дар МІсяця...
ДАР МІСЯЦЯ Рея вирушає в дорогу. Вона ще не знає, куди саме має йти. Не має карти. Не має готових відповідей. Є лише ліс, молодий вовк поруч і голос її серця. Але цього разу Рея починає чути те, чого раніше не могла. Дерева. Річки. Гори. Не
Це вам не санаторій, пане Назаренко...
Час у камері тягнеться болісно повільно. Під стелею моїх «хором» розташоване невелике заґратоване віконце, і я спостерігаю крізь нього, як густіють сутінки. Минає час обіду, а потім і вечері… Їжу не приносять, на
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше