Вже майже п'ятниця. А далі вихідні та сон до восьмої ранку )) Як пощастить. Я сова і мені дуже важко змушувати себе вставати рано. Відчуваю себе наче по мені трактор проїхав.  А ось вночі енергії повно. А у вас як? Кого більше тут сов чи жайворонків? 

Трошки новин:

 "Первородні. Мідь та Золото" .

Завтра та на вихідних заплановані дві глави. Далі, скоріш за все, доведеться взяти перерву, бо наступна глава не йде. Після неї вже є чотири готові глави, які я не можу через це опублікувати (

"Колодязь Семрад" поки буде виходити регулярно кожен понеділок. У мене ще багато нових глав. 

Пізніше буде ще одна новина, але розкривати її не буду. Вона повинна ще полежати у тиші ))

І невеликий шматочок із "Мідь та Золото"

Рада у паніці вже хотіла кинутися за цілителем, як почула Радар, що вібрував. Книга ледь не підстрибувала. Дівчина витягла її з сумки та розкрила на першій сторінці.  Це вона зробила швидше за все за звичкою, так як зараз не було часу шукати чарівників. Те, що вона побачила на сторінці, шокувало її.

– Захисна формула? Альбрехт та ти клінічний ідіот! Ти що продиктував їм найсильнішу формулу, що зв'язує? Ти ж казав, що браслети для пошуку та розпізнавання. А ти… – дівчина вилаялася. – зв'язав їх із собою! Тепер не дивно, що тебе так коробило останнім часом. Цікаво, якщо хтось із носіїв помре, що буде з тобою? Або вже помер… - здогадалася Рада, дивлячись на друга, що лежав нерухомо.

Лаячися вже відбірним матом, дівчина продовжувала вчитуватися у рядки.

- Тепер не дивно твоя постійна втома і перепади настрою. Ну ідіот, жалісливий. Пов'язати своє життя з іншими людьми!