Подаруночок до дня сімʼї❤️

Привіт, мої любі❤️

Сьогодні міжнародний день сімʼї. Сімʼя – найважливіше, що у нас є. Спершу та, в якій ми народились та виросли, а згодом – та, яку створюємо самі. Це наш найбільший скарб, який ми будуємо власними руками. Це люди, які люблять та цінують нас не за щось конкретне, а за те, що ми є. Приймають з усіма недоліками та допомагають стати краще. Величезне щастя – мати до кого повертатися, з ким поговорити ввечері, та кому вранці приготувати каву, чай і млинчики❤️

Тож сьогодні дарую вам знижечку на книгу про “Сімейні цінності”, яка не залишить вас байдужими. Це доросла історія двох зрілих людей, які просто хочуть щастя❤️

Ну і який же день сімʼї, без шаленої сімейки Савчуків, яким цьогоріч присвячена майже вся моя творчість❤️

Книга про донечку Саші та Нестора, Кіру, під назвою “Фатальні рішення” вже стартувала і я щиро запрошую вас до прочитання динамічної, запальної історії, яка розкриє цю невгамовну дівчинку з іншого боку. А також покаже нам Сашу і Нестора у ролі батьків (розділ з Нестором вже на сайті, тож зазирайте, аби побачити яким чудовим татком він став для своєї принцеси❤️)

Не забувайте ставити серденько книзі та залишати коментарі, адже це важливо для просування книги, аби вона знайшла нових читачів❤️ І я буду дуже вдячна та щаслива дізнатися ваші враження і думки❤️

Оновлення щодня о 6:00❤️

А поки — залишаю маленький спойлер наступного розділу, який вийде вже завтра вранці❤️

“     — Кіро, ти не кішка. У тебе лише одне життя. І після того, як мама тобі відірве голову — я придбаю тобі найгарнішу труну та надгробок.

   — Не вбʼє, а тепер поїхали. Я така голодна, що ти і не уявляєш, — він сідає в машину, сумно усміхаючись та заводячи двигун, переводить на мене погляд, запитуючи:

   — Що бажаєш на останню вечерю, перед стратою?”

Та не Кірою єдиною, адже є ще двоє люблячих старших братиків❤️

“Палка ненависть” – книга про Антона. Наш милий малюк виріс у брутального красунчика, який геть не сподобався Квітославі з першого погляду. Але… у досі свої плани. І кохання не зупинить навіть те, що він – ворог її родини, який приніс чимало лиха. 

Книга завершена, тож якщо ви бажали прочитати її повністю – зараз саме час❤️

“Він втілює в собі все, що я ненавиджу. Захищає тих, кого я зневажаю. Ігнорує правила та порядки, підпорядковує собі закон так, як йому заманеться. І що найгірше — я тепер перед ним у боргу.

      — Ти винна мені послугу, — простягаючи келих вина, Антон сідає на край столу, не зводячи з мене погляду. Серйозне обличчя, навіть вночі, має привабливий вигляд. Цікаво, він взагалі колись усміхається? Чи навіть у моменти радості, ця бездушна брила залишається незворушною?

      — І ти вже знаєш, що я маю зробити? — він повільно кліпає, мов підтверджує мої слова, та підходить впритул.”

А книга про Валентина та Емілію, під назвою “Брудні наміри” вже наближається до свого завершення❤️ Але попереду на нас очікує ще кілька тижнів активних щоденних оновлень, тож щиро запрошую до придбання книги у передплаті❤️ Зустрічаємось на сторіночках щодня опівночі❤️

А сьогодні на нас очікує… важка розмова, яка нарешті дасть відповідь на багато німих запитань❤️

“Я стаю мовчазним свідком його болю. Слухаю тихі слова, сповнені відчаю, які лунають безбарвним голосом, залишаючись назавжди між нами. У цій кімнаті. Вони закарбовуються всередині наших сердець, наповнюючи їх болем, шрамуючи жахливою правдою, яка шукає виходу. Шматуючи його зізнанням, яке змушує сльози литися з моїх очей.

   Валентин розповідає мені все. Кожну дрібницю та деталь, про які дізнався. І я усвідомлюю, що геть нічого про нього не знала. Та це геть не впливає на моє ставлення до нього. Ніщо не здатне змінити моїх почуттів до цього чоловіка. Якими б страшними не були промовлені слова, вони не впливають на нас із ним.

   — Це не виправдовує мене, і не змінює моїх вчинків, Еммі. Але я гадаю, що ти маєш знати цю частину мого життя. Бо… вона впливає на мене досі. І понад усе, я боюсь, що вони мали рацію. Що я таки маю щось від них… і це колись проявиться. І найбільше в житті, я боюсь скривдити тебе. Зробити боляче. Розчарувати. Я вже це зробив. І з тобою, і з батьками. Але якщо і є у світі місце, де я справді хочу бути, де почуваюсь щасливим і живим — то воно завжди було поряд з тобою. І якщо… після всього, що ти дізналась, тобі потрібен час — я все розумію, — опускаючи погляд на моє обличчя, він торкається щоки, стираючи слід від сліз, і намагається відсунутись, розірвати обійми, але понад усе я зараз не хочу залишатися сама. Здається, що якщо я його відпущу зараз — він знову зникне. Мов і не повертався ніколи. Тому ловлю його руку, не дозволяючи піти, і обіймаю, ховаючи обличчя на його грудях, чуючи, як швидко бʼється серце.

   — Я знаю тебе. Таким, який ти насправді, і скільки б ти не переконував себе, що в тобі щось не так — я знаю правду. У нас було надто мало часу разом… і надто багато — після. “

Підписуйтесь на мою сторіночку, аби не пропустити оновлень, виходу новинок, знижок та багато чого іншого❤️ 

До зустрічі на сторінках моїх книг❤️

З любовʼю, Дарина❤️