"Не питай мене, мамо..."

"Не питай мене, мамо"

Не питай мене, мамо, про спокій.
Я не хочу казати в голос, що тихо.
Не зараз, мамо, коли час жорстокий.
Я не хочу словом розбудити лихо.

Спитай мене краще про щось банальне:
Що було на сніданок і чи я в шапці?
Знову приховаю від тебе реальне
За недопитим зранку чаєм у чашці.

Ти мені, як раніше, не повіриш знов.
Сумно всміхнешся і пожуриш ще трохи.
Як приховати біль, за якою із мов?
Я не вмію тобі брехати, нітрохи.

Розумієш, мамо, ще не час для правди.
Колись я повернусь, та чи все розкажу?
Нічого не знаю, шукаю розради...
А поки ще ніч, може трохи приляжу...

Ти спитаєш мене, мамо, про спокій,
А я відповім - попри все ще тримаюсь.
Ховаючи правду в собі так глибоко,
Продовжу боротись і я не зламаюсь.
17.03.2024 р.
© Тетяна Вітер

Українські мами – це втілення сили, стійкості та безмежної любові. У цей складний час вони не лише оберігають своїх дітей, але й стають опорою для всієї родини. Їхня мужність та самовідданість надихають нас йти вперед і вірити у перемогу.

Хочу сказати всім матерям: "Дякую за те, що дали нам це життя!".

Хоч, я більше не можу сказати комусь це найрідніше й найтепліше слово, я все ж таки скажу:
"Дякую за життя, матусю! Я тримаюся попри всі випробування, так, як тобі колись обіцяла. Сподіваюся, ти мене чуєш... Завжди пам'ятатиму тебе...". 

PS: створила листівку для українських матусь ;)

Проди до обох своїх книг постараюся опублікувати сьогодні, бо їх декілька днів не було через життєві обставини. 

Бережіть себе! Зі святом усіх матусь!