Спонукала мене до написання цього вігуку цікава знахідка. Потрапило на очі оповідання Анастасії Костюк - Рой ПАНДОРА - КОЛОС. Вірніше, анотація до нього: “Людині не варто боятися космосу, бо найстрашніше, що є у космосі - це вона сама.” Пройти повз я вже не змогла.
Дія оповіді відбувається на космічному кораблі “Колос”, який повертається на Землю з експедиції на планету Пандора. Герой оповідання, Макс, помічає, що люди навколо нього, особливо ті, хто спускався на планету, поводяться неадекватно.
Ви розумієте, як це моторошно - усвідомити, що ті, хто тебе оточує, можуть бути захоплені чужорідними сутностями? Але це ще дрібниці. По-справжньому страшно стає, коли виявляється, що і найближча людина знаходиться під владою інопланетних монстрів. Адже Ріккі, його подруга, відмовляється зрозуміти Макса, а замість того, щоб підтримати, відправляє на примусове медобстеження.
Втім, навіть якщо весь світ проти тебе, навіть якщо ти сам - звичайнісінький гвинтик в системі корабля, ти можеш багато чого зробити для порятунку Всесвіту. Ні, не так! Ти не просто можеш, ти зобов’язаний це зробити, навіть якщо заради спасіння доведеться віддати власне життя!
Гадаєте монстри сидять на інших планетах? Ви помиляєтесь. Прочитайте оповідання і вам стане все зрозуміло.
Написане оповідання чудовою українською мовою, персонажі виглядають цілком реалістично, а ситуація - правдивою. Гадаю, щось подібне запросто могло трапитися будь де і в любий час.
Під час читання книги я весь час порівнювала автора з Айзеком Азімовим. Отакі виникли асоціації. І не зміст був тому причиною, а відчуття, яке викликала ця книга.
Це справжня фантастика, яку оцінять, як підлітки, так і дорослі читачі всіх вікових категорій.
Бажаю Анастасії подальших успіхів у творчості. А читачів закликаю підтримати автора вподобайками і коментарями.
Оповідання ПАНДОРА - КОЛОС читати тут.
***
Цей відгук поповнить збірку рецензій, яку можна знайти і оцінити у мене на сторінці. Мені приємно буде бачити ваші вподобайки і коментарі. Також запрошую всіх, хто бажає, підписуватися на мою творчість.
Книгу РЕЦЕНЗІЇ читати тут.
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую за відгук. Почитаю автора. Так важко знайти на букнет щось варте часу, який втрачаєш на читання. А Ви, Єво, значно полегшуєте цю роботу))
Людмила Єрош, Дякую. ❤❤❤
У вас бувають невдалі відгуки?))) Здається, що ні))
Єва Ромік, Це сумно, що для декого не існує ні меж, ні принципів...
Пихологічно глибокий твір - справжня цінність. А на цінних речах Єва Ромік, як той ювелір, розуміється не яби як. Треба брати твір в бібліотеку, а автора до нас в компанію (я про безстроковий марафон)
Тетяна Гищак, Дякую, Тетяно. Я запросила Анастасію. У неї є кілька закінчених творів. Якщо погодиться, буде класно.
Дякую за рецензію!
Порівняння з Айзеком Азімовим максимально неочікуване XD, втім я погано знайома з його творами.
Анастасія Костюк-Рой, Коли читала ваше оповідання, відразу пригадались "Зелені цяточки" Азімова. Хоча зміст там сильно відрізняється, мурашки по шкірі повзали ті самі )))
Ой, ця фраза в анотації дуже влучна, і дійсно актуальна завжди))
Дякую ,цікава рецензія)
Інна Турянська, От і мене зачепило, дякую за відгук.
Повністю згоден із цим відгуком) Я теж читав це оповідання, і мені воно теж сподобалося, дивно що так мало вподобайок.
Володимир Забудський, От, намагаюсь трохи розворушити спільноту )))
До вас незабаром теж прийду.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати