Доля в твоїх руках. Рецензія

Доля в твоїх руках

Рецензія на книгу Айсі Дори 

Завітавши на безстроковий МАРАФОН, побачила роман Айсі Дори «Доля в твоїх руках» і вирішила ознайомитися з твором, хоча надаю перевагу детективним історіям, чи фентезі. Але прочитавши кілька розділів, не змогла відірватися від книги.

Отже, молода жінка Юля, граючись зі своєю донькою, усвідомлює, що те щастя, яке вона бажає Каті,  сама немає. Відчувається внутрішній конфлікт героїні. Після народження дитини, вона усвідомлює, що стоїть на роздоріжжі. Піти від чоловіка, чи спробувати реабілітувати сімейне життя? Олег, чоловік Юлі, не такий вже поганий. Працює на роботі, повністю забезпечуючи сімю. Проявляє ініціативу по догляду за донькою, не зраджує. Юля помічає ці переваги чоловіка, але дратує він її більше. Олег не помічає її, сексу після народження дитини не було, ще й натякнув на її вагу, подарувавши абонемент у спорт-зал.  Хоча сам днями сидить за компютером, пише свої коди і спілкується із замовниками. У Юлі складається враження, що для чоловіка це набагато важливіше ніж бажання власної дружини. Головна героїня напроти мріє про пристрасть, улюблену  роботу, подорожувати й самовдосконалюватися.

Не дивлячись на своє невдоволення, Юля вирішує налагодити стосунки з чоловіком, але нічого не виходить. В якусь мить жінка зрозуміла, що не кохає свого його і не кохала.

На тренуванні, Юля зустріла свого однокласника і за сумісництвом перше шкільне кохання. Пригадуючи шкільні роки, Юля злови ла себе на думці, що хоче зрадити чоловікові. З цим висновком, жінка пішла до психолога.

Читач може задатися питанням, чого не вистачає головній героїні. Вона має чоловіка, який турбується про неї і їх дитину, фінансово забезпечує. І можна було б просто відверто поговорити з чоловіком і вирішити проблеми. Але Юля у всіх діях, чи відповідях Олега відчуває образу.

Але авторка дає головній героїні вибір. Зрадити чоловікові, чи все ж спробувати налагодити стосунки.  Разом із психологом вона доходить до висновку, що вона не знає себе, свої смаки. Тож приступає до самопізнання. Авторка приділяє увагу інтимній сфері сімейного життя. Показуючи те, що слід обговорювати інтимні стосунки зі своїм партнером. Розповідати про те, що подобається, а що ні. І працювати над стосунками разом.

Згодом все більш менш налагоджується, але розпочалася війна, що відіграла не останню роль у житті героїні.

Опис героїв роману мені сподобався. Авторка вдало  описала кожного. Я немов прослухала історію своєї знайомої. Переконана, що схожих ситуацій у реальному світі може бути багато.

Отже, за жанром книгу можна віднести до психологічних романів.

Ідея роману заключається в тому, що кожен обирає свій шлях самостійно. Куди рухатися, який вибір робити в тій, чи інший ситуації – вибір кожного.

Щодо обкладинки. Сама картинка мені сподобалася, але було б більш вдало повністю відобразити сімейну пару.

Анотація написана не погано. Відразу зрозуміло, що у житті головної героїні є певне невдоволення, Що ж буде робити героїня? Авторка описує нам можливі варіанти розвитку подій.

Айсі Дорі хочу побажати натхнення і успіху у написанні книг.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Айсі Дора
12.05.2024, 16:12:41

Дякую, за вашу рецензію. Щодо обкладинки - це слушне зауваження і порада. Планую її замінити.

Цікаво)) але щоб рецензію помітили, краще відмітити Автора чи твір лінком ( посиланням).

Інші блоги
Не жахайтеся зими, дорогенькі
Останнім часом, упродовж кількох місяців, українців посилено залякують «страшною» зимою, що буцімто невідворотно на всіх нас, бідолаг, винищувально насувається. Звісно,
Ви вже бачили?
❤️ Гаряча осіння новинка “Потраплянка для Лиса” вже стартувала! ❤️ (Зображення клібакельне) Запрошую вас поринути у цю історію якщо ви любите читати про: Академії Магії Перевертнів Потраплянців Почуття
Що для мене означає книга?
Коли я почала писати тут, то вперше по-справжньому замислилася над тим, що для мене означають книги. Для мене книга — це не лише історія чи джерело знань. Це маленький світ, у який ми тікаємо, коли реальність стає надто
Люди діляться на два типи:
Є ті, хто шкодує про те, що зробив, і ті, хто роками живе з думкою: «А що було б, якби я тоді?..» Думаю, я з других. Можливо, саме тому понад два роки свого життя я писала книгу, яка називається «Ризик», а ще два після
Рік на Букнет.
Всім привіт! Трохи із запізненням, але вчора виповнився рівно рік, як я автор на Букнеті. Ну що ж, згадаймо, як усе починалося. Але спочатку я хочу подякувати своїм читачам. Безмежно вдячна вам за те, що читаєте та коментуєте!
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше