Нещодавно я взяла участь у проєкті від S.Batura "Колективний почворк "Босорка". Для нього я написала два оповідання і про одне з них я хочу поговорити.

Босорка:загублений

Як я писала в анотації - в його основу лягли реальні події, і одна з них трапилася на моїх очах. Але якщо історія Максима не рідкість, то у випадку з сином Наталії - містика.

Історію розповіли рік/два тому. І на той момент дитину шукали понад два місяці. Як і в моїй розповіді хлопчик після школи пішов гуляти з друзями. Батьки були вдома, коли він подзвонив у двері домофона і відтоді його ніхто не бачив.

Важливо! Імена, стать, вік і місце події змінено.

Щодо основної історії, то хлопчика знайшли через 10 хвилин. Він собі сховався та спокійнісенько грався. 

Моя історія:

Я теж колись зробила нерви, коли у трирічному віці пішла собі гуляти. Але тоді мене залишили на дружину мого дядька, а у тієї була донька на рік старша за мене, не до мене було. Ми жили тоді у приватному будинку, тож я вийшла та пішла собі пригоди шукати. Мати тоді була в універі, бабуся на роботі. Шукали мене дядько та прабабуся. Мене знайшли сусідські хлопчики та привели до дому.  Знатного прочухана тоді дядькова дружина від нього отримала.