Коли ти лиш мурашка...

Вітання))

Продовжуємо далі шукати шляхи виходу з віртуального грибного світу разом з Кірою та Марком з книги "Адаптація бездушності". Бо хоч там і красиво, проте небезпечно...і взагалі там панує смерть.

Отже, герої вияснили, що вони типу як в мегаформікарії - це така собі мурашина ферма де мурашки вирощують гриби. А зокрема гриб Leucoagaricus gongylophorus. В природі він живе дійсно на глибині 5 м, і живиться листям, яке йому доставляють мурахи)). Виглядає цей гриб ось так.

До речі в реальності така ферма дійсно існує)) Якщо кому цікаво можете глянути про неї відео

Тільки от у віртуальному світі мурашок немає, адже ними є люди. І живляться гриби не свіжозрізаними листочками, а самими ж людьми. Крім того, центральний гриб знаходиться десь в лабораторії, а гриби з вірту доставляють йому їжу по гіфах і навпаки. Такий собі обмін. Тобто до цього гриба їм не добратися((. А зруйнувати зв'язок між гіфами їм, як бачимо, не вдалося((

Також вони вияснили...чи правильніше сказати припустили, що знаходяться не під мікроскопом, як раніше вважали, а наче як під телескопом. Тобто десь над лабораторією, адже гриб має жити під землею))

А про почуття ось так і не вияснили, бо Марк у нас знову трохи тупить, а Кіра...Кіра нервує)))

Дякую всім хто читає книгу)) Сподіваюся ви полюбили грибочки, як і я=)

І не губіться в вірті...там інколи може бути небезпечно...і навіть грибів не треба))) Гарного вечора.