Інкогніто

Як часто ви задумувалися над тим, який псевдонім обрати? А чи потрібен він взагалі?

З одного боку, це спосіб приховати себе і свою особистість. Це, навіть, деякою мірою забирає відповідальність за написане. От не потрібно мені писати, що, інколи, це єдиний спосіб виживання автора. От що подумають інші? Як я тепер буду реагувати на ті насмішливі погляди, а що скажуть близькі і родичі? Ти не розумієш, я пишу в жанрі "еротика" і якщо б мене знали то мені б було соромно вийти навіть в себе на район за хлібом чи в біомагазин за свіжими морепродуктами.

Ні, ні і ще раз ні. А знаєш скільки відомих авторів на початку врятував псевдонім? Знаєш скільки спокою і збережених нервів це вартувало? А хто з політичних чи інших причин, наприклад сталкерів? Не будемо тут вдаватися в деталі переслідувачів.

Та пишіть, наздоров'я. Тут справа не в безпеці чи психологічному комфорті.

Справа у вас. У вашій сміливості і розумінні того, що ніщо не загартовує так, як насмішки інших. Боїтеся поганих коментарів і глузувань? Вони лише звична частина того шляху, що ви обрали. Як не парадоксально, вони роблять вас сильнішими. Просто дуже складно на них правильно реагувати.

А для чого вам діяльність яку потрібно приховувати? Думки, які б хотілося сховати від всіх. А, можливо, ви їх ховаєте в першу чергу від себе?

Всі ми живемо в світі стереотипів, де чомусь новому вибитися в люди дуже важко і, інколи, нереально. Але чи вартує те нове насправді того, щоб ставити на полицю минулого сьогодення? Якщо дійсно, щось настільки міцне і вартісне, то, безумовно, так.

Але якщо воно боїться думки оточуючих, ховається, навіть не стараючись відстояти свою позицію?

Зараз, як на мене, ліві політичні тренди повністю знецінили культ сили. Але тут проблема, не рахуючись і не поважаючи силу, нам не вдасться її здобути. Розумієте? Я не говорю, що сила це все, але без неї нікуди.

ПС Ніщо так не вбиває як байдужість. 0 відгуків. От що може насправді бути страшним. Але це досить швидко "правиться" працелюбністю і дисципліною. Любіть своїх хейтерів! Вони працюють над вами...

 

 

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Тепла зустріч братів?
Хоч я й просив матір не зустрічати мене, як маленького, але вона все одно приїхала в аеропорт. І не сама… І якщо її чоловіка я очікував побачити, то Єгора — ні. І тим більше не радий бачити Григорія Назаренка — батька
Просто автор... чи не тільки?
Вітаю! Хочу зачепити важливу тему для авторів сьогодення)) У сучасному світі, щоб бути автором, потрібно не тільки писати, а ще й бути редактором, маркетологом, дизайнером, смм-ником, таргетологом, піарником і ще багато різного.
Мене тягне до тебе
Роман "Там, де завмирає пульс" для мене — не просто історія кохання. Це своєрідна сповідь. Можливо, ця історія народилася з реального життя. А можливо, це лише гра уяви, у якій приховано трохи більше правди,
Старт передплати "Полювання на принца"!
В мене сьогодні прям насичений день! Хоча, коли було інакше... На моє ПОЛЮВАННЯ НА ПРИНЦА відкрито передплату! Дякую всім, хто підтримує книгу й купує! Перші два тижні ціна на неї буде найменша, після чого її буде
Дистанція...
Ремонт у садибі вже добігав кінця. У будинку затерли останні шви, поставили ту саму піч-духовку, встановили сантехніку. Даніелла дедалі частіше пропадала на верхніх терасах, і ми майже перестали перетинатися вдень. Я бачив
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше