Інкогніто

Як часто ви задумувалися над тим, який псевдонім обрати? А чи потрібен він взагалі?

З одного боку, це спосіб приховати себе і свою особистість. Це, навіть, деякою мірою забирає відповідальність за написане. От не потрібно мені писати, що, інколи, це єдиний спосіб виживання автора. От що подумають інші? Як я тепер буду реагувати на ті насмішливі погляди, а що скажуть близькі і родичі? Ти не розумієш, я пишу в жанрі "еротика" і якщо б мене знали то мені б було соромно вийти навіть в себе на район за хлібом чи в біомагазин за свіжими морепродуктами.

Ні, ні і ще раз ні. А знаєш скільки відомих авторів на початку врятував псевдонім? Знаєш скільки спокою і збережених нервів це вартувало? А хто з політичних чи інших причин, наприклад сталкерів? Не будемо тут вдаватися в деталі переслідувачів.

Та пишіть, наздоров'я. Тут справа не в безпеці чи психологічному комфорті.

Справа у вас. У вашій сміливості і розумінні того, що ніщо не загартовує так, як насмішки інших. Боїтеся поганих коментарів і глузувань? Вони лише звична частина того шляху, що ви обрали. Як не парадоксально, вони роблять вас сильнішими. Просто дуже складно на них правильно реагувати.

А для чого вам діяльність яку потрібно приховувати? Думки, які б хотілося сховати від всіх. А, можливо, ви їх ховаєте в першу чергу від себе?

Всі ми живемо в світі стереотипів, де чомусь новому вибитися в люди дуже важко і, інколи, нереально. Але чи вартує те нове насправді того, щоб ставити на полицю минулого сьогодення? Якщо дійсно, щось настільки міцне і вартісне, то, безумовно, так.

Але якщо воно боїться думки оточуючих, ховається, навіть не стараючись відстояти свою позицію?

Зараз, як на мене, ліві політичні тренди повністю знецінили культ сили. Але тут проблема, не рахуючись і не поважаючи силу, нам не вдасться її здобути. Розумієте? Я не говорю, що сила це все, але без неї нікуди.

ПС Ніщо так не вбиває як байдужість. 0 відгуків. От що може насправді бути страшним. Але це досить швидко "правиться" працелюбністю і дисципліною. Любіть своїх хейтерів! Вони працюють над вами...

 

 

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Ох вже ті студенти...
Під обід з’являється Лаусен і приносить те, що він називає конспектами. До вечора сидимо разом над цими «шедеврами», намагаючись розібрати його каракулі… — Ну згадуй, що препод говорив? — вкотре питаю його. —
З першим днем ЛІта!
Вероніка і Аслан вітають вас з першим днем літа! Бажають, щоби воно у вас було не менш гарячим, ніж у них?❤️ Оновлення вже є! Воно змусить Вероніку завтра страшенно червоніти, упс..)))
Післязавтра стартує третя моя книга
Уже післязавтра стартує третя моя книга!!! Але "Чорна Марія" з "Янголом" будуть викладатися так само щодня))) Не думала писати цей анонс, та раз уже почала, то скажу: у середу стартує моя нова історія, яка здивує
Урок магії від вампірчика?(~ ̄▽ ̄)~
Пртвітик!(* ̄3 ̄)╭❤️ Ловіть оновлення!!!(~ ̄▽ ̄)~ 56 частина Ми спустилися на перший поверх, повернувшись на старе місце імпровізованого класу. Ставши рівно перед вампіром аби йому було щось там видно, як він казав раніше.
історія набирає обертів...
Любі читачі! Приєднуйтесь до захопливої історії. З привітом, Білий! У центрі сюжету — кохання, ревнощі, інтриги й боротьба за мрії. Герої стикаються з вибором між минулим і майбутнім, між масками й справжніми почуттями.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше