Інкогніто

Як часто ви задумувалися над тим, який псевдонім обрати? А чи потрібен він взагалі?

З одного боку, це спосіб приховати себе і свою особистість. Це, навіть, деякою мірою забирає відповідальність за написане. От не потрібно мені писати, що, інколи, це єдиний спосіб виживання автора. От що подумають інші? Як я тепер буду реагувати на ті насмішливі погляди, а що скажуть близькі і родичі? Ти не розумієш, я пишу в жанрі "еротика" і якщо б мене знали то мені б було соромно вийти навіть в себе на район за хлібом чи в біомагазин за свіжими морепродуктами.

Ні, ні і ще раз ні. А знаєш скільки відомих авторів на початку врятував псевдонім? Знаєш скільки спокою і збережених нервів це вартувало? А хто з політичних чи інших причин, наприклад сталкерів? Не будемо тут вдаватися в деталі переслідувачів.

Та пишіть, наздоров'я. Тут справа не в безпеці чи психологічному комфорті.

Справа у вас. У вашій сміливості і розумінні того, що ніщо не загартовує так, як насмішки інших. Боїтеся поганих коментарів і глузувань? Вони лише звична частина того шляху, що ви обрали. Як не парадоксально, вони роблять вас сильнішими. Просто дуже складно на них правильно реагувати.

А для чого вам діяльність яку потрібно приховувати? Думки, які б хотілося сховати від всіх. А, можливо, ви їх ховаєте в першу чергу від себе?

Всі ми живемо в світі стереотипів, де чомусь новому вибитися в люди дуже важко і, інколи, нереально. Але чи вартує те нове насправді того, щоб ставити на полицю минулого сьогодення? Якщо дійсно, щось настільки міцне і вартісне, то, безумовно, так.

Але якщо воно боїться думки оточуючих, ховається, навіть не стараючись відстояти свою позицію?

Зараз, як на мене, ліві політичні тренди повністю знецінили культ сили. Але тут проблема, не рахуючись і не поважаючи силу, нам не вдасться її здобути. Розумієте? Я не говорю, що сила це все, але без неї нікуди.

ПС Ніщо так не вбиває як байдужість. 0 відгуків. От що може насправді бути страшним. Але це досить швидко "правиться" працелюбністю і дисципліною. Любіть своїх хейтерів! Вони працюють над вами...

 

 

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Що для автора важливіше?
Сьогодні в одному з обговорень зайшла мова про те, що важливіше для письменника: його твори чи читачі. Для мене це питання не має роздільних відповідей. Я вважаю, що твори — це невід'ємна частина автора, наш внутрішній
✨новинка✨
Любі, новиночка вже почала публікуватися ♥️ До вашої уваги книга " Мати-Одиначка" Вже опублікован перший розділ✍️ Уривок ✨ Шкільні роки не стали для мене щасливими. Навпаки — саме тоді я почала
Окупація за плечима - вбиваюча реальність попереду
Виїхати з окупації — це не фінал щасливого фільму. Це початок іншого пекла, про яке мало хто говорить. Я виїхала. Вирвалася. Вивезла дитину. Здавалося б, треба дихати на повні груди, дякувати долі… Але саме в цей момент,
Збірка дарк-романів ⁺‧₊˚ ཐི⋆♱⋆ཋྀ ˚₊‧⁺
Ми неймовірно раді нарешті оголосити про старт роботи над унікальним проєктом — збіркою дарк-романів під назвою «Чорні первоцвіти». Ця колекція об’єднає в собі найвідвертіші, найпохмуріші та найбільш
Анонс «мій внутрішній демон — ідіот»✨
Любі читачі та дорогі колеги. Вже завтра вийде перший розділ моєї нової книги у стилі фентезі «Мій внутрішній демон — ідіот» . Запевняю вас, вона не буде схожою на жодну книгу, яку я писала до цього. Хочеться
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше