Скільки часу я пишу?

Що ж, не знаю, як працює цей розділ, та, думаю, розберуся з часом.

Зараз би хотіла зробити запис скоріше для самої себе, а там як піде.

Я вигадую скільки себе знаю. От правда. Нещодавно рахувала й виявляється, що пишу, записую, занотовую й таке інше я вже більше 17 років. Хоча свідомо цим займаюсь десь одинадцять, та на постійній основі пишу не так вже й багато. Років 5-7 якщо й набереться з перервами на депресію, роботу, прокрастинацію та вперте небажання щось робити.
Свою першу гумореску написала в 4 класі на святкування Нового Року в школі. Першу пісеньку вигадала років в сім, казку - в дев'ять. Незаписані історії йдуть ще раніше. Мою першу велику роботу я написала в дванадцять років в стосу зошитів в лінію під ковдрою й з ліхтариком, в якого були настільки слабкі батарейки, що він сідав щоночі. Я досі пам'ятаю, про що була та історія. Колись, ймовірно, я повернусь до тієї теми. Та зараз я націлена на зовсім інше.

Це цікаво, спостерігати за тим, як вчишся, ростеш. Навіть якщо щось пишеш не ідеально, то це - ступенька на шляху до п'єдесталу майстерності.

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Сафі Байс
13.05.2024, 13:12:41

Вітаю на Букнеті!
Мені теж цікаво іноді оглянутися на те, як і що писала 10 чи більше років тому. Іноді старі історії трансформуються у щось нове. Іноді породжують продовження. Творчим людям нудно не буває;)

Інші блоги
Казковий ранок для Емілії! Фінал на днях!
Вітаю! Запрошую до оновлення! ✨✨✨ — Еміліє, нарешті я тебе знайшов, — зірвано шепоче він і забирає неслухняне пасмо волосся з мого обличчя, заклавши мені за вухо, й хрипко додає: — Ти діамант, моя перлинко.
Минуле, яке б'є під дих
Вітаю, мої солоденькі! Сьогодні я пізно, але з черговим блогом. Щодо оновлень: вони будуть щоденними, зазвичай до 10:00. Проте можливі невеликі затримки. Як би так написати, щоб не спойлерити сюжет тим, хто ще не читав? Чому
Весна
Вітаю всіх з початком весни! Я як завжди із запізненням))) але заразом запрошую на прочитання моїх віршів, які я нарешті зуміла закинути сюди з чату з подругою. Їй подобаються вони і часто вона їх виставляє у тт. Надіюся, що
Підліткова проза: «королеви шкільного балу»
Дорогі мої читачі♥️ Чи задумувалися ви колись, що школа — це справжній роман? У ньому є герої й антагоністи, дружба й зрада, сміх і сльози. Кожен день — нова сторінка, кожен урок — новий сюжетний поворот. В уривку,
Вітаю всіх букнетівців!
Починати щось нове завжди хвилююче і дуже цікаво. Вчора я наважилась і виклала перший розділ своєї першої книги "Таємниця дружини мільйонера". Буду щиро вдячна, якщо підтримаєте мене і цю історію. Гарного настрою,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше