Вчора письменниця сказала таку фразу: " На самоті ми чуємо, те що хочемо сказати світу".
Не можу не погодитися, але є одне але.. (воно напевно завжди присутнє).
Що робити у випадку, коли те що ми чуємо, роїться в голові, як бджоли у вулику? Коли моментами ти вже не розрізняєш де початок однієї думки і кінець іншої. Тобі так багато хочеться сказати, але ти не можеш дібрати потрібних слів, адже в голові каша.
І це ціла наука - вміти приборкати ці думки, насолоджуватися ними і впливати на них так, щоб вони перетворилися на текст. Текст, де буде сказано усе, що ти хотіла сказати світу.
Люди, що вміють приборкати свої думки, я захоплююсь вами✨
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати