Що можу сказати. Оповідання написано в жанрі сучасного любовного роману. Легке до прочитання й цікаве. Автор нас знайомить з такою собі жіночкою тридцяти років, яку дехто вважає легковажною. Тобто її наречений. Скажу чесно ідея оповідання цікава, але все ж таки мені здається, що головна героїня трохи перегнула палку щодо легковажності. Й трохи не зрозуміло, як вона поводила себе у стосунках з Єгором. Хотілося б щоб оповідання було трішки більшим за змістом. А образ головної героїні Ольги більш розкритий. Рада, що вона знайшла все ж таки свою другу половинку. Бо в реальному житті не завжди так може пощастити. Взагалом мені оповідання сподобалося. Ще б порадила автору змінити обкладинку, бо шрифт трохи розмитий. А пара дуже гарна.
Давно шукала щось таке, щоб трохи відволіктися від сьогодення, й книга пані Валерії саме те що потрібно, щоб легко скоротати час.
Автору успіхів і натхнення, а вам пані Гищак дякую за можливість участі в марафоні.
Вітаю. Випадково натрапила на ваш блог, чомусь ні в гілці марафону, ні під твором не було посилання на нього. Варто додати хоча б в гілку, щоб вам нарахували сторінки на баланс.
Дякую за відгук. Обкладинку обовязково зміню, от прямо сьогодні.
Зі святом Вас!!! Скорішої перемоги і миру!
Знайомтеся — Вільям, права рука Кейт. Людина, якій вона довіряє своє життя. Вона радиться з ним, сперечається й вважає його близьким другом.
А ось маленький уривок, який вийде опівночі.
Не встигаю написати вчасно, тому розділ вийде з запізненням. Десь через 3 годинки... Я ще не оприділилась чи буде Ліля брюнетка, чи буде вона блондинка. Але поки я бачу її такою) — Ти як хочеш, — я різко встала
Всім привіт ✨ Просто хочу сказати дякую ♥️
Як і всі інші свої книги, я писала цю для себе. Як особисту терапію, як особисту надію. Геть не думала, що хтось її побачить. Але минув час, і я все ж наважилася показати її. А
Це оповідання могло б увійти в збірку "Крихкі серця", якби пройшло відбір. Воно увійшло до папки "Кращі", але укладачі відібрали кращі з кращих, і моє не влетіло. Спіткнулися на тому, що нещасна бабуся з оповідання
Алістер, здається, це відчув — його погляд ковзнув по її обличчю з занепокоєнням. — Ви… Не виглядаєте щасливою, почувши таку новину, — сказав він м’яко. — Хоча мали б. Це важливий крок у вашій кар’єрі. Еліс
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю. Випадково натрапила на ваш блог, чомусь ні в гілці марафону, ні під твором не було посилання на нього. Варто додати хоча б в гілку, щоб вам нарахували сторінки на баланс.
Дякую за відгук. Обкладинку обовязково зміню, от прямо сьогодні.
Зі святом Вас!!! Скорішої перемоги і миру!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати