Я не є вашим читачем, до того ж захоплююсь фантастикою та фенезі.
Втім, думаю - це немає значення для основних сюжетних моментів, тропів та прийомів що може використати автор.
Одже, що мені подобається:
1) Коли в історіїї є загадка. (Багато авторів додають уривки з описом подій від імені протагоніста, або персонажів котрі якось впливають на сюжет. Наприклад: "....десь за 1000 кілометрім від місця подій. Головний злодій, каже своєму слузі, аби він пішов і зробив засідку, щоб вбити ГГ...". Я звісно гіперболізую, та на мою думку, це вбиває інтригу - що буде з ГГ далі. )
2) Коли ГГ одержує перемогу завдяки хитрощам а не голій силі. (Але інтрига, щож вчинить герой, зберігається до самого кінця сцени)
3) Коли герой взаємодіє зі світом, звичанимии людими, котрі не є основними або ж другорядними.
Що мене НЕ подобається:
1) Коли на ГГ чекають "роялі" за кожним кутом.
2) Коли ГГ робить якийсь дуже тупий вчинок і це ніяк не обгрунтовано.
3) Коли основою сюжету є "доля/пророцтво". (Жуде складно читати, коли знаєш, що ГГ - обраний. Що він 100% врятує світ ну і вцілому він же ГГ - самий-самий, найкращій, навіть якщо сам того не знає...)
Привіт, друзі! ? У мене для вас маленька новинка — я починаю публікувати нову романтичну історію про дружбу, спори і таємні почуття. Сподіваюся, вона зможе захопити вас так само, як мене саму. Слідкуйте за оновленнями
Я сьогодні до Вас із таким питанням. Як просувати свої книги на Букнет, бо слідкувачі є, коментарі є але сумніваюсь, що книгу читають немає зворотнього звʼязка іменно по тему книги, тільки "з новинкою"?
Доброго часу доби, шановне панство. Перший день весни… Я не буду вас з ним вітати, бо і так видно, що завесняніло. Я принесла вам трошки новин. Гадаю, варто ними поділитися, аби уточнити деякі аспекти щодо книги «Моя
Ой, що ж тут відбувається?! Новий розділ "Я тебе спіймаю!" вже опублікований. Здається Джофрі щось приховує. Я перехопив руків'я, відчуваючи, як пальці звично лягають на хват. Поклав срібну стрілу на поличку,
9 глава "Вбий мене якщо зможеш" вже чекає ваших реакцій. Спойлер: Емма і Ярослав нарешті на побаченні
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ не є вашим читачем, до того ж захоплююсь фантастикою та фенезі.
Втім, думаю - це немає значення для основних сюжетних моментів, тропів та прийомів що може використати автор.
Одже, що мені подобається:
1) Коли в історіїї є загадка. (Багато авторів додають уривки з описом подій від імені протагоніста, або персонажів котрі якось впливають на сюжет. Наприклад: "....десь за 1000 кілометрім від місця подій. Головний злодій, каже своєму слузі, аби він пішов і зробив засідку, щоб вбити ГГ...". Я звісно гіперболізую, та на мою думку, це вбиває інтригу - що буде з ГГ далі. )
2) Коли ГГ одержує перемогу завдяки хитрощам а не голій силі. (Але інтрига, щож вчинить герой, зберігається до самого кінця сцени)
3) Коли герой взаємодіє зі світом, звичанимии людими, котрі не є основними або ж другорядними.
Що мене НЕ подобається:
1) Коли на ГГ чекають "роялі" за кожним кутом.
2) Коли ГГ робить якийсь дуже тупий вчинок і це ніяк не обгрунтовано.
3) Коли основою сюжету є "доля/пророцтво". (Жуде складно читати, коли знаєш, що ГГ - обраний. Що він 100% врятує світ ну і вцілому він же ГГ - самий-самий, найкращій, навіть якщо сам того не знає...)
Майстер добрих справ, Дякую. Дякую за Вашу змістовну відповідь.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати