Я не є вашим читачем, до того ж захоплююсь фантастикою та фенезі.
Втім, думаю - це немає значення для основних сюжетних моментів, тропів та прийомів що може використати автор.
Одже, що мені подобається:
1) Коли в історіїї є загадка. (Багато авторів додають уривки з описом подій від імені протагоніста, або персонажів котрі якось впливають на сюжет. Наприклад: "....десь за 1000 кілометрім від місця подій. Головний злодій, каже своєму слузі, аби він пішов і зробив засідку, щоб вбити ГГ...". Я звісно гіперболізую, та на мою думку, це вбиває інтригу - що буде з ГГ далі. )
2) Коли ГГ одержує перемогу завдяки хитрощам а не голій силі. (Але інтрига, щож вчинить герой, зберігається до самого кінця сцени)
3) Коли герой взаємодіє зі світом, звичанимии людими, котрі не є основними або ж другорядними.
Що мене НЕ подобається:
1) Коли на ГГ чекають "роялі" за кожним кутом.
2) Коли ГГ робить якийсь дуже тупий вчинок і це ніяк не обгрунтовано.
3) Коли основою сюжету є "доля/пророцтво". (Жуде складно читати, коли знаєш, що ГГ - обраний. Що він 100% врятує світ ну і вцілому він же ГГ - самий-самий, найкращій, навіть якщо сам того не знає...)
В Уляни проходить крута подія, і я теж вирішила запросити вас на побачення з моєю книжкою — ну а чому б і ні? Суть така: Почитайте про персонажа, яким була б моя книжка якби була людиною, ну або не людиною, а істотою,
Вітаю, друзі!
Новий розділ омегаверс-роману «Начинка вишнево-пʼянка» вже чекає на своїх читачів. Тіні деяких демонів приречені лишитися з нами назавжди. Навіть якщо фізично наволоч незворотно знищена, зостається
Вітаю, вірш з моєї збірка поезій "Шалені почуття" Чудовий місяць травень настає - вже майже літо. Природа розквітає - радісно стає.. Обожнюю, як пахне бузок і квіти. Летять хрущі, цвітуть сади, співають
Друзі, сьогодні хочу поділитися з вами моментом чистої радості. Нещодавно моя книга отримала неймовірну рекомендацію від автора Вень Чжулун і я досі під враженням! «Українська версія Гри престолів» — почути
Моя пантера з іншого світу Коллум відкрив портал набагато раніше — суто через свою стару звичку перестраховуватися на кожному кроці. І не прогадав. Щойно магічний розлом стабілізувався, він почув крізь нього далекі,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ не є вашим читачем, до того ж захоплююсь фантастикою та фенезі.
Втім, думаю - це немає значення для основних сюжетних моментів, тропів та прийомів що може використати автор.
Одже, що мені подобається:
1) Коли в історіїї є загадка. (Багато авторів додають уривки з описом подій від імені протагоніста, або персонажів котрі якось впливають на сюжет. Наприклад: "....десь за 1000 кілометрім від місця подій. Головний злодій, каже своєму слузі, аби він пішов і зробив засідку, щоб вбити ГГ...". Я звісно гіперболізую, та на мою думку, це вбиває інтригу - що буде з ГГ далі. )
2) Коли ГГ одержує перемогу завдяки хитрощам а не голій силі. (Але інтрига, щож вчинить герой, зберігається до самого кінця сцени)
3) Коли герой взаємодіє зі світом, звичанимии людими, котрі не є основними або ж другорядними.
Що мене НЕ подобається:
1) Коли на ГГ чекають "роялі" за кожним кутом.
2) Коли ГГ робить якийсь дуже тупий вчинок і це ніяк не обгрунтовано.
3) Коли основою сюжету є "доля/пророцтво". (Жуде складно читати, коли знаєш, що ГГ - обраний. Що він 100% врятує світ ну і вцілому він же ГГ - самий-самий, найкращій, навіть якщо сам того не знає...)
Майстер добрих справ, Дякую. Дякую за Вашу змістовну відповідь.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати