Дорогі читачі!

Я рада представити вам свою веселу, пригодницьку новинку:

Анотація:

Намагаючись втекти від шлюбу, я потрапила в шлюбну пастку! І це я лише вступила до Академії Драконів!
Іноді життя підносить сюрпризи, які справді важко прийняти. Спочатку таким сюрпризом було бажання мачухи видати мене заміж за старого діда. Опісля сюрпризом стало справжнє значення Академії Драконів! Адже виявилося, що Академія – це прикриття для нахабних ящерів, які шукають собі дружину, бо в них же в расі дівчат немає!
Мені треба тата шукати, а не чоловіка серед драконів вибирати! Ще й ректор цей зовсім ненормальний. Інший би вже виставив за двері після того, як у мене казанок магічний «випадково» вибухнув, а він тільки виблискує своїми оченятами і посміхається.
#Академія_Драконів
#сильна_смілива_героїня
#сильний_сміливий_цікавий_герой
#справжнє_кохання
#відверто
#гумор
#ХЕ

Уривок:

– Хочу до Академії, – зваживши всі «за» та «проти», впевнено кивнула я.

– Чудово, – розтягнувши губи в привабливій усмішці, блиснув очима чоловік, пройшовши по моїй фігурі поглядом зверху вниз.

У них що, особливі параметри мають бути при вступі до Академії, чи що? Зовнішність – запорука успіху? І не те щоб я була потворою, зовсім ні, просто це якось не компетентно. Та й колегія драконів, які обиратимуть студенток за розміром грудей чи пружністю попи, щось дуже сумнівне!

– То що мені треба робити? Може, заповнити якусь анкету? – Знову поцікавилася я, розуміючи, що потрапила до не дуже сумлінного «екзаменатора».

– Так, вибачте, відволікся, – показово кашлянувши, посміхнувся дракон. – Підійдіть сюди і доторкніться, будь ласка, до магічного ока.

Здивовано піднявши брови, я пошкандибала до прозорої кулі для перевірки рівня магії. Пам'ятаю, колись батько перед тим, як віддати мене до магічної школи, водив мене на перевірку, тож цього тесту я зовсім не боялася. Усього й потрібно доторкнутися і влити трохи своєї магії в кулю.

Зробивши все, я із сумнівом подивилася на кулю. Вона не змінила колір, як за моєї першої перевірки, взагалі ніяк не змінилася. Так і лишилася прозорою, ніби у мене взагалі жодної сили немає.

– Я не пройшла? – Зітхнувши, пригнічено поцікавилася я. Швидше за все, мій рівень зовсім не підходив до стандартів драконів. А все було так чудово.

– Не пройшли? – Хмикнув неприродно дракон.

Буду рада бачити вас серед читачів! (посилання)

З Любов'ю, Тетяна Барматті!