Любі читачі! Зовсім скоро почнеться публікація моєї нової книги. Хто вже знайомий з історією кохання "Невипадково", той знає Сем — веселу, невгамовну, і завжди шукаючу пригоди на свою п'яту точку, подругу головної героїні. Якщо ж ви з нею не знайомі, наполегливо раджу познайомитись (промокоди нижче). Саме про неї і буде нова книга. Справа в тому, що на її шляху зустрівся привабливий, гарячий хлопець. Шкода, лише що вони дратують один одного і сваряться як кішка з собакою) Але змушені вдавати, що приятелюють, заради друзів, на весіллі яких вони будуть свідками))) До чого призведуть їх стосунки? До ярої ненависті чи пристрасного кохання?

Цитата з нової книги:

- Потанцюємо? – він простягнув руку й не зводив очей з мене ні на міліметр.

- Ні! – гордовито відповіла я.

Але він ніби і не очікував іншої відповіді. Обійнявши мене за талію, та взявши мою руку в свою, він розпочав танець. Я почала викручуватись з його обіймів, але його сталеві руки тримали мене міцно, та водночас обережно. Згодом він усміхнувся й розслабив свою хватку відчувши, що я змирилась зі своєю участю і більше не пручаюсь.

- Тебе ніхто не врятує! – надмірно промовив він.

- Це я вже зрозуміла, розумник! Тільки не розпускай більше руки, інакше…

- Інакше що? – грайливо відповів.

- Інакше тобі більше не буде чого розпускати!

- Яка ти норовлива! - нахилившись до мого мого вуха, промовив він зухвало посміхаючись, - а в спальні була зовсім іншою.

Ці слова були останньою краплею, я вирішила розвернутись і піти. Але він сильніше притиснув мене до своїх грудей не даючи змоги навіть поворухнутись.

- Пусти! – гнівно прошипіла я крізь зуби.

- Відпущу, якщо відповіси на одне питання. Тільки чесно, - він заглянув мені прямо в очі, перестав усміхатись й серйозно спитав, - тобі ж сподобалось?

- Що? – розгублено перепитала я, вдаючи, що не розумію про що він питає. Хоча знала, що ми обидва думаємо про одне й те ж.

- Те, що відбулось між нами в номері.

- Між нами нічого не було! Ти видаєш бажане за дійсне! – намагаючись уникнути відповіді, грубо промовляю.

Я вже думала, що мої слова образять його та змусять відпустити мене якомога швидше, натомість він нахилився й промовив, обпалюючи своїм подихом мою шкіру:

- Я ж просив відповісти на моє питання чесно.

Трохи віддалившись від мого обличчя, він знову заглянув мені в очі, а я так розгубилась, що не мала що сказати. Серце калатало наче скажене, повітря катастрофічно не вистачало, а під його палким поглядом я ніби танула.

Пауза між нами затягнулась. Я розуміла, що треба хоч щось відповісти, та лише мовчала, згоряючи в його обіймах. Він теж не поспішав говорити, а тільки й чекав на мою відповідь.

В цей момент музика закінчилась, й пари навколо нас зупинились та зааплодували музикантам. Я відчула полегшення, адже й Аарон відсторонився від мене. Не розриваючи поглядів ми зупинились. Він взяв мою руку й поцілував наче справжній джентльмен, чим шокував мене ще більше.

- Мені також! – з цими словами він лишив мене серед натовпу.

Я стояла розгублено декілька секунд перед тим як прийти в себе. Ніби позбувшись гіпнозу, я зрозуміла все що тільки-но відбулось. Він сприйняв моє мовчання як «Так»!