Щойно написала главу, яку опублікую завтра, і хочу зізнатись: мене зараз, як ніколи, переповнюють емоції. Про неймовірне зізнання нашого таємничого Едуардо, який випромінює тестостерон на кожному кроці, можете прочитати вже в сьогоднішній главі, а продовження, що буде завтра... ох, щонайменше збентежить вас. А я вже проживаю цілий спектр емоцій, адже там і пікантна сцена, і моторошне прохання героя, і збентеження героїні, яка від розповіді Едуардо і без того на межі. Чекатиму у главі!

! Щоб перейти до еротичного детективу тисніть на арт !

Уривок:

– Нічого страшного, правда? – тихо питає Ед хриплим голосом. – Це робити не важко, особливо, якщо іншому від цього приємно.

– Тобі дійсно це подобається? – не можу повірити, хоча все вказує на те, що так і є. 

– Дуже. 

– Господи, що та жінка з тобою зробила..? – зривається у повітря моє риторичне питання.

Едуардо розуміє, що наважитись на подібне мені непросто, тому навіть не чекає, пришвидшується. Мої думки у цей час плутаються, відволікаючи. Зрештою, розумію, що хочу вгодити Еду, щоб йому було так само добре, як мені, а схоже, без тієї неадекватної дії це неможливо.

Що як він більше не прийде, якщо не наважусь? Що як залишить мене у цьому підвалі? Наскільки йому важливо відчувати біль? Чи зможу його завдати достатньо? І чи сама при цьому не зійду з глузду? Від цих думок чутливість знижується і навіть голосіння переходять лише на глибоке дихання. Ед сповільняється, щоб щось запитати. Але я зараз не хочу розмов, тому наважуюсь...

Ваша шалена авторка Кейт♥