Вітаю, мої любі❤️

Як би сумно це не звучало, але історія Сабіни та Адама підбігає до завершення. Уже цього тижня фінал!) Можу сказати, що попереду дуже напружені розділи. Нарешті я розставлю всі крапки над “і” та дам відповіді на всі питання. 

Тримаємо кулачки за нашого харизматичного Адама, бо він з усіх сил намагається розтопити серце Сабі. Перші зрушення уже є) До речі, про це у новому розділі. Він уже опублікований і чекає ваших вражень:) Поділюсь частинкою:

— Привіт, донечко, — Адам гладить живіт долонями, а я ледве стримую сльози. — Я — твій тато. Не найкращий у світі, але обіцяю виправитись. Повіриш мені?

Адам піднімає на мене погляд і помічає мої сльози. Я ж відступаю швидко, і йому доводиться руки забрати. Відвертаюсь і закриваю антисептик. Вату викидаю у сміття і знову повертаюсь обличчям до Адама. Хочу сказати, що все готово, але не можу, тому що він підвівся на ноги й стоїть дуже близько. 

— Пробач, Сабі, — шепоче і торкається долонею моєї щоки. — Я так багато помилок зробив. Зараз на все готовий, лиш би ти пробачила. Будь ласка, дай мені шанс стати для тебе найкращим. 

Адам припіднімає мою голову і дивиться в очі. Він знову бачить мої сльози, а тоді нахиляється і цілує спочатку одну щоку, а потім іншу. Друга його рука знову у мене на животі. Схоже, йому сподобалося відчувати донечку. 

— І що ти пропонуєш? — питаю, а голос чомусь сильно тремтить. 

Приєднуйтесь до нашої читацької родини, буду рада бачити вас на своїй сторінці❤️

lrtOexrG

p2MD_1vY

Міла Мур❤️