Ще Не Дописала Цю ІсторІю, А Вона Вже Порвала Мене

Молодіжка від Лоре Леї активно пишеться, і я знаю, що багатьом з моїх читачів дуже цікаво, який саме вигляд це матиме. Мені також, можете не сумніватися!)

Надто довго я відкладала цей момент, бо не хотіла знову занурюватись в підліткові переживання. Школу я не любила, бо була нудною, всього боялась і сумлінно вчилася, ніби від цього залежало все моє життя. Але студентство було дійсно яскравим)))

Зараз чітко усвідомлюю, що від свого сина точно не вимагатиму гарних оцінок та зубріння, бо це безглуздо і травмує. Нехай краще досліджує те, що йому цікаво, розвивається і насолоджується життям. Бо синдром відмінниці та хорошої дівчинки чи хлопчика ніколи не зробить людину дійсно щасливою.

Останні роки пишу про дорослих людей з дорослими проблемами, але зараз відчуваю, що готова емоційно повернутись у 2007-2012, коли в моєму житті було найбільше драми.

О, я навіть перечитала свій щоденник за ті роки, щоб згадати, як мислить дівчина у вісімнадцять років, вжахнутися наївності, але захопитися щирістю та легкістю.

Зараз цього мені бракує. Дуже.

Це також буде романтична еротика, але акцент саме на емоціях і почуттях під час становлення особистості. Перше кохання та відчайдушна потреба відчувати, пізнавати світ через іншу людину. Перші падіння з висоти власних очікувань... Сподіваюсь, вам буде це цікаво, але писатиму я її в будь-якому випадку)

Зараз я знову занурилась в психологію і після "Патології" Сонді з не меншим задоволенням читаю "Мистецтво любові" Еріха Фромма. Схоже на те, що я поступово познайомлюся з усіма роботами цього автора, бо дуже близькі мені його бачення.

Новинка скоро, обіцяю)

Ваша Лоре Лея)