Як ви дійшли до письменництва? Чи є у вас якісь кордони на письмі? Чи вірите ви у себе та чи вірите ви у те, що зможете бути письменником широкого масштабу?
Мене у письменництво привів ескапізм та соціальна незграбність. спілкуватися з реальними людьми буває боляче, а от спілкуватися з самою собою завжди безпечно.
Стати письменницею широкого масштабу? знати б ще що воно означає... Бути загальновідомою я не прагну, мене цілком влаштувало б бути комерційним автором у своїй ніші, так щоб заробляти на цьому як на типовій офісній роботі. але не впевнена, що це можливо, по навіть така комерціалізація вимагає підлаштовуватись під запити аудиторії та витримувати дедлайни.
Читаючи якусь книжку, завжди трапляються випадки, коли ситуація/дії чи мотивація ГГ або поворот сюжету здаються дуже нелогічними.
(Ти вже прочитати десь сотню сторінок, познайомився з ГГ, дізнався його мотивацію, можливості та інше. Тобто ти знаєш все те саме, що і ГГ книги. Та в якийсь момент, автор змушує свого героя зробити щось максимально ідіотське. І в тебе виникає питання - "А на хіба...?! Була ж купа інших варіантів і можливостей для ГГ...".)
І ось ти сидиш і думаєш, що сама історія дуже цікава, світ живий, персонажі харизматичні... Але, якщо змінити оце і оце, і ще трохи тут, то вийшло б ідеально.
Врешті-решт, під впливом, захопливого сюжету, ти починаєш замислюватися - чого б не спробувати написати свій варіант цієї історії... (Адже в тебе точно вийде уникнути нелогічних моментів)
Майстер добрих справ, Тааак, але це знаєте, як з теорією про існування нескінчених реальностей схожих на нашу, але які відрізняються лише чимось одним. Так само й тут, можна зробити на одній історії мільйон інших завитків , інтриг та подій. Дякую, що відповіли, гарного дня! ;)
Чесно кажучи, у мене якась дивна особливість: коли пишу книгу, то вона здається дуже цікавою та чудовою, а коли починаю іншу,то та вже видається не такою цікавою, сюжет так собі, кінцівка дивна та й узагалі прокидається мати-критика. За автора широкого масштабу не знаю. Пишу, бо подобається, от і все♥️. Приємно читати поради та підтримку від інших, тож я цим живу. А ви пишіть, і все обов'язково вийде;). Усього найкращого!)))
Вітаю! Роман "Таємниця олігарха" — оновлено! ✨✨✨ — Андрію, ти куди? — наздоганяє мене дружина. Зупиняюся уже у вітальні, вона, збігши зі сходів, наближається. — Андрію, куди ти зібрався? На дворі ж
Першу річницю повномасштабки я зустрів ще цивільним. Третя - рік тому - згубилась у круговерті переїздів між позиціями та місцями дислокації. Зате я дуже добре пам'ятаю другу. Лютий 2024 року. Штурми Іванівського. Спочатку
Часто почала зустрічати роботи (оригінальні чи фанфіки), де автори прикріплюють номери карти внизу з підписом про "добровільну допомогу автору". Як ви думаєте, це норма чи перебір?
Всім привітики! ?
Знаєте, раніше я була впевнена, що писати дві різні історії одночасно — чудова ідея. Але зараз, працюючи над «Між імпульсом і тишею» та «Там, де грає темрява», розумію: після їх завершення,
Привітики, мої хороші! ❤️☺️ Хочу поділитися новиною: книга про Маркіяна і його вперту дівчинку переноситься на літо. ☀️ Події там розгортаються в сонячній Одесі та Барселоні, тож хочеться, щоб усе було ідеально…
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТа ніяк не дійшла. Просто знайшла собі такий спосіб релаксу. До цього тільки читала. Ще до цього малювала…
Мене у письменництво привів ескапізм та соціальна незграбність. спілкуватися з реальними людьми буває боляче, а от спілкуватися з самою собою завжди безпечно.
Стати письменницею широкого масштабу? знати б ще що воно означає... Бути загальновідомою я не прагну, мене цілком влаштувало б бути комерційним автором у своїй ніші, так щоб заробляти на цьому як на типовій офісній роботі. але не впевнена, що це можливо, по навіть така комерціалізація вимагає підлаштовуватись під запити аудиторії та витримувати дедлайни.
Анастасія Костюк-Рой, Все ж бажаю вам успіху. Думки на письмі - це завжди гарний спосіб висловитись із безпекою для себе! Ви молодець!)
Читаючи якусь книжку, завжди трапляються випадки, коли ситуація/дії чи мотивація ГГ або поворот сюжету здаються дуже нелогічними.
(Ти вже прочитати десь сотню сторінок, познайомився з ГГ, дізнався його мотивацію, можливості та інше. Тобто ти знаєш все те саме, що і ГГ книги. Та в якийсь момент, автор змушує свого героя зробити щось максимально ідіотське. І в тебе виникає питання - "А на хіба...?! Була ж купа інших варіантів і можливостей для ГГ...".)
І ось ти сидиш і думаєш, що сама історія дуже цікава, світ живий, персонажі харизматичні... Але, якщо змінити оце і оце, і ще трохи тут, то вийшло б ідеально.
Врешті-решт, під впливом, захопливого сюжету, ти починаєш замислюватися - чого б не спробувати написати свій варіант цієї історії... (Адже в тебе точно вийде уникнути нелогічних моментів)
Майстер добрих справ, Тааак, але це знаєте, як з теорією про існування нескінчених реальностей схожих на нашу, але які відрізняються лише чимось одним. Так само й тут, можна зробити на одній історії мільйон інших завитків , інтриг та подій. Дякую, що відповіли, гарного дня! ;)
Чесно кажучи, у мене якась дивна особливість: коли пишу книгу, то вона здається дуже цікавою та чудовою, а коли починаю іншу,то та вже видається не такою цікавою, сюжет так собі, кінцівка дивна та й узагалі прокидається мати-критика. За автора широкого масштабу не знаю. Пишу, бо подобається, от і все♥️. Приємно читати поради та підтримку від інших, тож я цим живу. А ви пишіть, і все обов'язково вийде;). Усього найкращого!)))
Віка Лукашук, Ви молодець!! Успіхів вам і надалі!) Дякую вам :)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати