Про мою книгу і творчість загалом

Вітаю, дорогі читачі та автори!

Сьогодні хочу розповісти про мене і мою книгу: багато підписників моїх соцмереж знають, що я поетеса. Віршувати я почала десь в 13-річному віці, але я не записувала текст. Тому офіційно свій перший вірш я написала в 2020 році навесні під час карантину, коли мені було 16 років. Через рік я почала публікувати свої поезії в соцмережах. І попри “їхню деяку незграбність” я отримала широку публічну підтримку. Я активно розвивалась і росла над собою. Після початку повномасштабної війни мої вірші стали моїм другим диханням.

А тепер щодо великих прозових творів. З самого дитинства в мене прекрасно розвинена уява та фантазія. Я б сказала, що у моїй голові існує цілий уявний світ, до якого маю доступ лише я сама. Про першу книгу почала замислюватися лише рік тому. Я почала пробувати писати першу свою книгу у стилі фентезі, але так склалося, що після декількох розділів я повністю “вигоріла” і не знала, що мені робити. Через місяць (то був травень) до мене прийшла ідея, за яку міцно вчепилась руками і ногами. Перед очима я бачила сюжет, що не міг залишити байдужим.

Я завжди хотіла, аби моя книга надихала, давала можливість задуматись і була автентичною в деякому розумінні, тому її формат може здатися дещо дивним, проте не варто судити про неї з перших же рядків прологу чи першого розділу: найголовніше завжди ховається там, де його найскладніше побачити. Тому, будь ласка, дочитайте хоча б до середини книги, а потім скажете, яка книга “не цікава”, або ж “цікава”;)

На сайті я поки що новачок, хоча й пишу цю книгу вже рік. Для мене дуже важливі Ваші думки і враження щодо книги, адже, як і будь-який письменник-новачок, я знаходжуся перед вибором, і саме від Вас залежить чи продовжувати мені прокладати свій письменницький шлях, чи писати для себе і залишити свою творчість непрочитаним вордівським файлом на робочому столі свого ноутбука...

Дилогія воєнних романів “Живі?!” - для мене це не просто книга, це мій своєрідний проєкт, над яким я працюю майже рік. Він наповнений глибиною думок та емоційністю. Порушуючи безліч життєвих питань, твір поєднує в собі драму, мелодраму, трагедію та навіть деякі комічні аспекти. Навряд хтось очікував, що в цій книзі буде такий незвичний оповідач, який буде йти з вами пліч-о-пліч від першої до останньої сторінки. Хтось може сказати: “В чому сенс цієї “фішки”? Що Янгол Життя і Янгол Смерті роблять у творі, заснованому на реальних подіях?”. Чесно кажучи, я до останнього думала над цією “фішкою магічного реалізму”, чи варто було додавати символічних героїв-оповідачів до воєнного роману. Але зрештою у січні 2024 року я вирішила, що саме ця “біблійна лінія” про модель світосприйняття додає моїй майбутній дилогії особливого шарму, ноток своєрідної “божевільності”, таємничості та ідентичності. Хочете, можете вірити оповідачу і йти з ним за руку до останнього рядка, а можете не вірити — це ваше право. Розумію, що в кожного є свої вподобання у книгах.)

Даючи руку оповідачеві, ви спробуєте разом із ним знайти відповіді на життєві питання про стосунки, мрії, емоції, почуття, втрати, важливість кожного прийнятого вашого рішення і миттєвість та непередбачуваність кожного людського життя.

Звичайні студенти будували грандіозні плани на своє майбутнє, проте не підозрювали, наскільки сильно їхні життя переплелися з війною...

У творі також є лінія кохання, що точно не залишить вас байдужими. Я сподіваюся, що моя книга залишить слід у душах тих, хто наважиться її прочитати. Буду вдячна за будь-яку вашу підтримку, вподобайки та коментарі!)

Ваша Тетяна Вітер!

*****

 

Анотація до книги "Живі?! Книга 1-ша"

Вважайте мене божевільним скільки завгодно, але я так легко не здамся! Навіть брат не зміг мене відмовити. Я розповім історію людей, яких знаю особисто. І хай вас не хвилює те, що у цієї книги такий "незвичний оповідач". Я не головний герой, просто символ, як і мій брат. Прийміть мене такого, який я є.
Зазвичай початок буває дуже банальним, а подальші події навпаки розвиваються непередбачено. Добре це чи погано? Як з якого боку глянути. Історія людей, про яких я розповідатиму, почалася справді надто банально, але ніхто з її героїв так і не підозрював про те, як зміниться їх життя...
Коли зникає межа між життям і смертю? Як не зрадивши одну мрію, стати на захист іншої? Так багато питань і жодних відповідей.

Історія про студентів та їхні дорослі життя, які змінила війна...

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Завершення Книги ОстаннІй Романс!!!
Дорогі читачі, книга «Останній романс» завершена.❤️ Ця історія була для мене дуже емоційною, болючою і особливою. Я прожила її разом із героями й дуже хотіла довести її саме до такого фіналу — сильного, непростого
Якого книжкового антагоніста ви досі пам'ятаєте?
Вкотре впевнююся, що найбільше мені чіпляють антагоністи, які щиро вважають, що роблять правильну справу. Бо вони прагнуть змінити світ. Зробити його кращим, безпечнішим чи справедливішим. І іноді навіть важко сперечатися
Ох вже ті чоловіки...
І це все? Тільки коротке «Пробач…»? А в принципі, що я хотіла? У нас із Назаренком нічого немає. Та й бути не може. Ми різного польоту птахи. І те, що він був зі мною відвертим і розповів про зраду дружини та про
Трохи сумного...
Виходимо на подвір’я. Белгард уже стоїть біля екіпажа. І не один. Проводжати нас прийшла і Белара з дітьми, і Марата. Обіймаю всіх по черзі. І навіть син Белгарда — неймовірно гордий Гарран — дозволив притиснути
Попелюшка втрачає здатність розмовляти...
Вітаю, любі мої букнетівці!❤️ Оновлення Попелюшки від Олі вже у ваших книжечках! —Кицька, — каже найменша, злизуючи верхівку з морозива. —Звідки ти знаєш? Може то кіт? — перепитує брат. —А мені
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше