Трохи жартівливих висловів з  СОЛАРД. ІСТИНА ПОРЯД : 

Ох, ти квіточка ж моя, що росте високо в горах, яку кози не доїли.

Дурноляпи. 

Та, щоб тебе миша копнула!

Принц в немилості.

Беєва ж ти собака.

Гад гадовитий.

Хрін скажений.

Та, твої дзвоники!

Наче кінець світу наступив, а мені не сказали.

Хрінь!

Дай ладу моїм оченятам!

Вийди з мого особистого простору!

 

Й тепер у твоєму погляді щире побажання, щоб я під вантажівку потрапила. Ну, бусинка, не треба так поглядом бо-бо мені прагнути зробити. Фу! Грубіян.

 

Сон, спокій та адекватність - це взагалі мої улюблені міфічні речі.

 

Прямо захотілося взяти в руки осиновий кілок, хрест, святу воду і з молитвою на губах покінчити з цією нечистю.

 

Він був прямий… як лом. У нього над головою висіло великими буквами «САМОЗАКОХАНИЙ МУДАК». Й в розслідуванні він тямив так само як і осел у завоюванні світу. А ви бачили, як осли підкорюють світ? Ось і я про те…

 

На нас пані дивилася зизим оком, довелося підкрутити рівень доброти у своїх очах та я вже просто втілення маленького, миленького кошеняти. Хоч клади мене в кошичок.

 

Вона на нього дивиться, як на гарно вбраного прицюцька.

 

А я що? Я красуня. Я мила, як щеня. Я чарівна, як квітка. Я сповнена гідності, як справжня аристократка.

 

До ясного сокола,  він не долітав, зате на оленя тягнув на раз.

 

Я так розумію, що четвертий тарган з твоєї армії тарганів дорвався до влади й осідлав задум, що я тобі щось винна.       

 

Та поки що я млію від  витримки Виговського, він ще навіть не перейшов на табуйовану лексику. Хоча мені здається, що лихослів’я так і підморгує йому з натяком, що бро ми відкриємо тобі усі глибини й заплави, скористайся, донеси нами, як витонченими приправами, смак твоєї оригінальної думки.  

Спробуй з ним якось впоратися. Там подихай, прийми себе, як особистість.

 

- А що в нашому світі нормально?

- Не починай, - спинила вона мене. - Твій логічний ланцюжок мені не доступний. А говорити з тобою проти ночі це гарантовано отримати нічні жахіття. Збав мене цього лиха.

 

- Не випробовуй моє терпіння…

- А то що буде? Воно порветься, як старе дрантя?

 

- Що звірятка у твоїй голові поводяться, як олені в період гону?

- Які звірятка? - втуплює він в мене погляд. -  Хоча, стоп! Не відповідай. Просто мовчи.

 

Що сталося, що ти приповз до мене, як до святої? Таргани у твоїй голові вибудували нову потужну інфраструктуру? Еволюціонували у щось нове? Видали новий план з захоплення світу? Ти зрозумів, що ти самотній, як в місяці в небі, й вирішив повернути щастя в моїй особі? За яким дивом ти прийшов?

 

Для того, щоб підняти рівень успіху, треба подвоїти кількість невдач. Судячи з моїх невдач, рівень успіху уже мав добігти своєї критичної позначки і я мала б ним уже вдавитися. Але ж ні! Я впевнено борсаюсь десь між погано і зовсім погано.