Додано
18.04.24 13:12:39
Від ненависті до кохання || новинка
НОВИНКА :)
Нещодавно розпочалася публікації моєї новенької історії про сильну й грубу Мію, та жорстокого й небезпечного Ітана (。・ω・。)ノ♡ я сама обожнюю такого жанру історії, сподіваюся, вона вам сподобається:)
АНОТАЦІЯ ДО КНИГИ:
Боятися чи кохати? Саме це питання лунає в моїй голові стоячи під вівтарем, поруч з ним. Чи зможу я покохати його?
— Ви згодні стати законною дружиною Ітана Гроса? — момент й все сповільнюється.
— Так.
Я не маю вибору, мені потрібно стати його дружиною. Ітан єдиний, хто на моїй стороні, тож буду з ним до кінця.
В цей момент я й подумати не могла, що шлюб, який почався з брехні й ненависті — буде сповнений любові і чесності у майбутньому.
Та чи вдасться нам зберегти його до кінця?
— Ви згодні стати законною дружиною Ітана Гроса? — момент й все сповільнюється.
— Так.
Я не маю вибору, мені потрібно стати його дружиною. Ітан єдиний, хто на моїй стороні, тож буду з ним до кінця.
В цей момент я й подумати не могла, що шлюб, який почався з брехні й ненависті — буде сповнений любові і чесності у майбутньому.
Та чи вдасться нам зберегти його до кінця?
Обкладинка до цієї захопливої історії
.
Приємного читання, котики ❤️
Кетрін Сі
583
відслідковують
Інші блоги
…Щоб хапатися за блокнот і записувати все, що вони витворяють :D Не лізти в їхні особисті стосунки й сварки, підлаштовуватися під їхній характер та у жодному разі не диктувати їм, як жити! Я от декілька разів не
А давайте пограємо? Вже завтра стартує довгоочікувана новинка “Потраплянка для лиса” і я в нетерплячому очікуванні! Дуже хвилююся чи сподобається вам, хто з героїв стане вашим фаворитом та посяде окреме місце
У старих легендах куміхо можуть бути лише міфом. Але що, якщо легенди не вигадували? Що, якщо серед людей справді живе той, хто має дев'ять чорних хвостів? Той, хто сильніший, швидший і старший за будь-яку
Пишить в кого яка. Моя пішла. З якого переляку? В соплях, в сльозах, ба ледве не обсерлась з переляку. Манив солодким. Не вилазить. Дулі крутить. Вилазь! Тінь Жаху треба рятувати.
Час у камері тягнеться болісно повільно. Під стелею моїх «хором» розташоване невелике заґратоване віконце, і я спостерігаю крізь нього, як густіють сутінки. Минає час обіду, а потім і вечері… Їжу не приносять, на
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю, гарна обкладинка)
Лада Короп, Дуже дякую ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати