Продовження лісової теми і роздуми

Вітаю вас, любі мої читачі, і одночасно радію весняному дню. За вікном хмарно, але на душі сонячно, бо в мене є ви. 

На книзі Сталевий голод вже понад сто бібліотек, а за відгуками, п'єса-казка Поема для Каїри теж припала до душі багатьом з вас. Пані Аlesia навіть попрохала казочку “на біс”. Хто я такий, щоб відмовляти їй у черговому читацькому задоволенні? Звичайно ловіть,  я ж обіцяв. Тільки перед цим манюня умова. 

Гуляючи просторами Фейсбука, натрапив на один цікавий пост, і не зміг пройти повз. Це ж продовження моєї лісової теми, подумалось мені, і я вирішив ним поділитися. 

… Приходячи до мого саду, будь ввічливим. Мої квіти не зривай і не вчи, як їх вирощувати. Я люблю білі квіти, а якщо тобі подобаються червоні - вирощуй такі у своєму саду…

Не пиляй мої дерева, не топчись по клумбах. 

Займись своїм садом. 

Не моя вина, що ти не зміг виростити дуб із жолудя, а квітку з насіння…

Шукай вади не в моїх досягненнях, а в своєму мисленні.

Поки ти заздрісно топчешся в чужих садах, твоя земля вкривається бур’яном.

(автор посту Маргарита Мелікова)

А ще вчора робив уроки з молодшим сином. По літературі задали читати  твір М. Дочинця "У череві дерева". Хто не знає, Мирослав Дочинець — знаменитий український прозаїк, публіцист, філософ та журналіст, який написав понад двадцять книжок і став лауреатом національної премії ім. Т. Г. Шевченка 2014 за романи «Криничар. Діяріюш найбагатшого чоловіка Мукачівської домінії», «Горянин». З його слів, «Книга може, як сказав один хлопчик, «зробити мене цікавішим для моїх друзів і для самого себе.” А ще “Книга може допомогти нам краще себе відкрити, подати себе в цьому світі.” Гарні слова, чи не так?

«У череві дерева» - це уривок з роману «Світован. Штудії під небесним шатром». У творі зображена мандрівка, пригоди та спілкування молодого журналіста з народним мудрецем-старожилом Світованом, з яким він опиняється у дикому світі природи гірської глибинки Карпат й збирає цілющі трави.

 Устами Світована автор говорить: «Долю не чекають. Долю вибирають. Долю створюють."

«І ти не бійся. Все загораздиться. Просіка скоро затягується. Бог намочив – Бог і висушить. Дякуймо Йому за те, що маємо, і Він дасть нам те, чого бракує."

«Роби найменше діло совісно. Бо його тобі доручив світ. І помагай досягти сього іншим. Лише тоді утверджується твоя цінність. І відкривається цінність для тебе іншого…»

«Де б ти не був, ти дома. Тому, що світ сей – для тебе. Якщо прийматимеш його в себе таким, яким він є, світ ніколи не буде до тебе ворожим. Бо хіба чоловік хоче бути ворогом сам собі?!» Вчимося мудрості.

А тепер прем’єра. Книга називається Лісова катавасія

Анотація до книги "Лісова катавасія"

Історія, в якій існує добро, оживають дива, з'являються феї і весь час літо. Чому дідуся Корнія називають Знаєм? Чи знайде маленька Ліля та її сеста Норма кульбабкову фею? Від чого засмутився мурашиний король? Де живе баба Темнюха та чому дітям не слід її боятися? Чарівний ліс чекає на маленьких дослідників.

Ласкаво запрошую до читання!

З повагою до всього живого і матінки-природи, Павло Книжнов.