Вітаю. Сьогодні я прийшла до вас з невеличким відгуком на твір Юлія Черепа «Шанс». 

Головна героїня оповідання – Ксенія, прокидається вранці і, як і більшість сучасних людей, починає шукати свій телефон. Далі події розгортаються неочікуваними чином, спойлерити не буду, а запрошую до читання.

Окремо хочеться відзначити мову оповідання — вона барвиста і насичена, гарна. Метафори не обтяжують читання і не збивають з думки. Читається легко, написано цікаво. 

Загадкою залишилася (для мене, принаймні) механіка переходу в іншу реальність (чи то був сон, чи то якось з допомогою телефону, хтозна) Тому і важко вловити де яка реальність. Кінець ніби романтичний і завершений, проте багато питань лишається без відповідей. Хто цей Ігор в реальному житті Ксенії і яка реальність (та, що з початку оповідання, реальна реальність чи геть нова?). 

То був інший світ, сон чи минуле? Бо речі головна героїня діставала з пралки (наче сьогодення), а при розмовах про телефон люди крутили пальцем біля скроні…

Загалом твір залишив позитивні враження і приємний післясмак.  Окреме заловолення читати рідною мовою, яку автор вміло використовує в написанні своїх творів. Можливо, Юлій надумає доповнити чи розширити оповідання, трохи здобривши додатковою інформацією — залюбки перечитаю.

Рецензія написана в рамках марафону від Тетяни Гищак https://booknet.ua/blogs/post/363457