Ловіть невеличкий уривочок із майбутньої книжки!
Навіть у пітьмі, при зоряному небі, ти ніколи не будеш один. Ти не відчуватимеш себе у тиші. У крижаних стінах бездонної вежі відбиватимуться відтінки очей. Мертвих, агресивних, жорстоких очей. Вони не покинуть тебе. У кожній цеглині – зіниця. Ти ніколи не будеш один. Бійся місяця, бійся сонця, бійся самого себе та усього, що здається тобі дивним. Швидко не відкривай очі, він дивиться на тебе, як ти бездумно спиш. Ще трішки і він покине тебе. Ти ніколи не будеш один. Неприємно спати біля пацюків? Неприємно спати на вологій та бридкій кам’янній підлозі? А тепер прокидайся. Ти ніколи не будеш один. Смерть – твоє єдине спасіння та спосіб бодай щось згадати. Ти вічний! А тепер прокидайся!
Смерть перша
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДосить незвично, залишилося тільки одне питання: чому саме тенебра а не тобобра?
ПС в мене досить специфічний гумор, тому прошу не ображатися. Загалом непогана спроба, не повірите, але тут такі тексти, як ковток свіжого повітря.
Zinkevych Ihor, Я себе відчуваю рижою мавпою, тому все ок. Ще раз дякую вам!)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати