«Коли порив вітру гасить останню свічку, а тіні на стінах починають жити власним життям, знай — час настав. Вони прийшли по свої борги». Відчуваєте це раптове коливання повітря? (⁠.⁠ ⁠❛⁠ ⁠ᴗ⁠ ⁠❛⁠.⁠)

Сорочка тут, щоб блог не знесли. — Скажи мені зупинитися... — прохрипів він прямо в мої закривавлені губи, важко дихаючи. — Не зупиняйся, — видихнула я йому в рот. — Я хочу відчути тебе.

не означає автоматично схожих творів, навіть у одного автора. Мої три - всі абсолютно різні. Сама не знаю, чому так вийшло, вони писались самі)) Приблизно так: - Мам!.. Ну, ма-ам! - Я зайнята, відстань. - Ну ма-а-ам! Ну я недовго. -

♡⁠‿⁠♡ Привіт, мої любі читачі! Сьогодні я хочу представити вам особливу, дуже глибоку і водночас захопливу історію, яку ми починаємо разом — «Терапія співзалежності: Як закрити борг і не втратити себе» (Історія

Синдром самозванця, страх осуду чи заздрощів, звичка бути «скромними» й не виділятися... Все це змушує нас зменшувати свій масштаб, аби іншим поруч було «зручно». Але ваша унікальність створена не для того, щоб