Поговоримо?

Іноді мене запитують: навіщо тобі книги, і це ж марна трата часу? Але вони не розуміють, що книги витягли мене з депресії, стали моїм спасінням. В книгах я відволікалась від усіх проблем, тікала від реальності, в них я знаходила спокій. Книги стали моїм сенсом життя, без них я не бачу себе і свого майбутнього. Книги - це мій всесвіт, моє життя, моя душа, моє все.

Коли я писала свою першу книгу, я повністю поринула в сюжет, хоч і писати її було дуже важко морально. Я писала її з душею і серцем, я вклала в неї все, і на далі я буду це робити і в інших книгах. Вони будуть з ще більшим сенсом і частинкою мого життя, мого минулого та майбутнього.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Zinkevych Ihor
16.04.2024, 04:39:14

Наші книги можуть нас лікувати. Книга - це паралельна реальність, де все можна пережити по-іншому. Інколи можна навіть розібратися в собі.
Інша справа, чи вийде з цього збалансований твір? Можливо.
Якщо його проблематика, або емоційна складова будуть знахотити відклик в серцях чи мізках читачів, а з цим уже складніше, так як розуміння цього приходить з життєвим досвідом.


Показати 3 відповіді
Ніка Довлатова
16.04.2024, 04:53:32

Zinkevych Ihor, ❤️

Інші блоги
трішки моїх письменницьких новин
1. Відповідально заявляю, що письменницький марафон під назвою: "Встигни в дедлайн і допиши свою Влад і Слава до 15 січня", - завершую переможницею. До фіналу залишилася одна глава. Максимум дві, але я їх точно напишу
❦ Шелл. Колаж до 31 розділу та нова обкладинка ❦
Доброго часу доби, мої хороші!☀️ З цим складним ритмом життя, я вже й забула, як це — повертатися з відпустки. Особливо творчої:) Це приблизно, як заново вчитися дихати)). Тож я нарешті потроху, кожного ранку (звісно, з
І ось фінал. Я і є вогонь!
Останній розділ опубліковано. Алексіс промовила свої слова. Ця історія видалась для мене занадто емоційною. Тому візьму перерву і повернусь з трохи іншим жанром. Від самого початку я знала чим закінчиться
Трошки цікавих фактів про мене
Я навчилась читати десь в 3-3,5 роки(зі слів мами і бабусь). Причому ніхто в сім'ї не знає як і коли це сталося. Ніби вчили, але не сильно. Якось сама умудрилась
❗️продовження Пухкенької ❗️ +
А я зі сповіщенням, що продовження моєї книги вже доступно до прочитання! І, звісно, нагадую: ❗️Публікація продовження ЩОДЕННА: о 12:00 щодня без виключень❗️ Однак сьогодні для різноманіття хотілося б нагадати про інші
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше