Серіал по "Інфеністах"! / Вичавив із мене усі сили

Всім хелоу!) як ваш настрій? У мене останні дні був не дуже, купа роботи, але знайшла час і на створення серіальчика по "Інфеністах"❤️

Цього разу "екранізувала" один з найважчих для цього епізодів, а саме главу 24 (о, богі, до 38 ще так далеко *плак-плак*), яка дужеее багата на епічні події, а саме на момент з тим, як Анна намагається врятуватись від свого божевільного татуся, який виявився демоном. У ході цього дівчина розуміє, що їхнє минуле занадто болюче і насправді вона з ним не справилась і досі... (історія там насправді жорстка і, я думаю, як ніколи актуальна для висвітлення у наш час). Та на допомогу дівчині приходить Джуліан - хлопець, котрий готовий ризикнути усім, тільки б вона розгледіла у ньому хлопця, який може їй сподобатися.

Накидаю вам декілька епічних моментиків і сюди, але запрошую в саму главу з візуалізацією ❤️

 

― Коли боятимешся, просто закрий очі і почни рахувати до десяти. Ось так… раз…

― Джеймі, він іде! ― злякалася мала Анна, почувши, як відчинилися двері у кімнату.

― Рахуй, сестричко, ― зашепотів Джеймі. ― Два… три… чотири… раз… два… три… дихай спокійно… чотири… ― вони чітко бачили в кімнаті великі чоловічі ступні, що поволі ходили-туди сюди, але Джеймі все ж не припиняв тихий шепіт на вухо своєї сестри.

Ці слова неначе справді зазвучали в голові Анни зараз. Вона змусила себе заплющити очі і рахувати. Тендітні руки із довгими пальцями уп’ялися нігтями в кору дерева. Дівчина завмерла, але дихання її все ж залишалось достатньо голосним.

Раз… два… три… чотири…

Раз.. два…

― Як смієш ти ховатися від батька?! ― неочікувано прозвучав грізний чоловічий голос просто перед Анною.

Грегорі кидає Анну в закинутій будівлі

― Ти думала, що вилікуєш мене тією бісовою плазмою?! Поглянь! Ні сліду не залишилось! Ти не зможеш змінити те, ким я є, Аннабель! А от я… ― він різко схопив її за куртку і припнув до дерева. Анна була настільки виснажена і шокована, що ледве знаходилась при тямі. ― СЛУХАЙ МЕНЕ, КОЛИ Я ГОВОРЮ!

― Відпусти мене, прошу… ― прохрипіла дівчина, ледве тримаючи очі відкритими.

― Ти була в контакті іще з кимось, окрім того вилупка Деллавера? Ой, не роби такого погляду! Наче ти не знала, що я увесь цей час за тобою стежив… так, Аннабель, це я попросив його забратися подалі від тебе!

«Що?! Ні! Роб Деллавер, моє перше шкільне кохання… він же зрадив мені… я сама кинула його!» ― пронеслося в голові Анни.

― Він злякався погроз місцевого шерифа і забрався геть, збрехавши тобі про зраду, ― пояснив чоловік. ― Я зробив це лише для того, аби ти розуміла, хто по-справжньому завжди залишався на твоїй стороні.

― Маєш на увазі себе?! ― зібравши всі сили, викрикнула Анна. ― Та ти божевільний виродок! Ти забрав моє дитинство! Через тебе я побачила пеніс вперше в десять років, коли інші діти і гадки не мали, що це таке!! Більше того, ти позбавив мене цноти і забрав шанс зробити це із тим, з яким я забажаю!

― Он як, ― хмикнув Грегорі, відпустивши Анну. Дівчина обезсилено опустилася на землю. ― Значить, я так і не спромігся заслужити твоєї поваги.

― ПОВАГИ?! ― істерично засміялась Анна, підводячись на ноги. ― Та ти просто псих!

― Твоя мама сказала так само, ― зронив Грегорі, повернувшись спиною. ― Але вона любила мене. Любила до останнього. Та коли дізналась, як ми з тобою проводили час, назвала психом і вигнала з дому. Як несправедливо. Я не робив нічого протизаконного.

― Тобі слід було просто розслабитися, Аннабель, ― прошепотів він. ― Ти опиралась. Ти опиралась мені весь час. Ти напружувала кожен м’яз свого тіла і тільки через це… тільки через це, ― наголошував на кожному слові чоловік, ― тобі було боляче. Ти просто ніколи не думала, що цей контакт може принести задоволення. Ти вбила собі в голову, що це не нормально. Та не існує поняття «нормально»! Це слово обмежує стільки усього, що насправді може стати реальним за умов правильного сприйняття!

Джуліан атакує Грегорі і проламує ним стіну

― Хто ти в біса такий?!

― Я її батько!

― Що?!

― Вона із моєї плоті та крові! А значить, лише я можу торкатись її!

― Та ти псих!! ― заволав Джуліан і щосили ударив Грегорі ногою  в бік.

Вони знову зійшлися в жорстокій бійці, а Анна спробувала підвестися. Хапаючись за стіну, вона нарешті змогла встати на ноги.

Грегорі налетів знову, але Хантер заблокував удар ліктем.

― ЦЕ Ж ТВОЯ ДОНЬКА, ЯК ТИ МІГ?!

― Бла-бла-бла, ― протягнув Грегорі так, наче одразу знав, що Джуліанові його не здолати. ― Я уб’ю тебе в неї на очах і тоді вона нарешті заспокоїться… та спершу, ― ударивши Джуліана знову, Грегорі дістав із кишені автоматичний шприц, такий, як у інфеністів, і встромив у свою вену.

Джуліан мучиться від введеної крові Грегорі

― Ні! ― закричала Анна.

― Твій організм зрештою справиться з ними усіма, але до цього… гадаю, пробудеш у знерухомленому стані якийсь час. А поки… на твоїх очах я… ― і повернувся до Анни, котру в ту ж мить пробрав страх.

― ІСКОРКО, ТІКАЙ! ― заволав Джуліан, зі всіх сил борючись із заразою, яка пожирала його організм просто моментально.

 

3 коментаря

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Jay
13.04.2024, 20:18:33

Мені аж думати не хочеться, яка це колосально величезна робота все це згенерувати! Але ж яке крутецьке доповнення до книги ! Дуже і дуже круто!

Арія Вест
19.04.2024, 19:29:24

Jay, не бачила коментаря, і прикро! Дякую за підтримку, вона дуже цінна мені❤️❤️❤️

avatar
Вікторія Вецька
13.04.2024, 19:41:23

Неймовірна візуалізація) Дякую за старання!

Арія Вест
13.04.2024, 19:57:42

Торія Вецька, дякую щиро❤️ то муки ще ті))))

avatar
Eva Lukyanova
13.04.2024, 19:36:56

Ох, та я в шоці)) як добре пам'ятаю цю напружену главу!!одна з найяскравіших за всю першу частину...))вчора читала про бійку з циклопами, і теж малювала собі в голові такі ілюстрації...буду чекати на серіал і по другій книзі))

А ці ілюстрації дуже неймовірні...в тебе просто вражаюче взаєморозуміння з ШІ...)) в мене з ним ще такого точно немає..)) так вдало передали картинки все що відбувається довкола...)) неймовірно!!!

Арія Вест
13.04.2024, 19:57:27

Eva Lukyanova, то все напрацювання і практика))) він і зараз мені не з першого разу видає те,що треба) іноді лінуюся зробити другу-третю спробу, а іноді він сам видає мені ту емоцію, що було треба на попередній діалог, в іншому))) і я така вот е фак:)))
дякую тобі за підтримку❤️

Інші блоги
Що любите писати більше?/Ілюстрації до глави
Привіт, любі відвідувічі блогу! Радію, що змогла викласти цей допис, не дивлячись на постійні відключення світла і поганий інтернет. Останнім часом багато зникаю, так як букнет чомусь не працює, коли світла немає, мій мобільний
Ну, що готові до історії Асі та Артема?
Привітики, вриваюся до вас. Знаю, ви чекали, тому тримайте. Книга Асі та Артема вже доступна на просторах Букнет. На даний момент ви бачите тільки перший розділ, згодом буде розклад виходу розділів, а поки знайомтеся з моїми
Просторова магія і знижка на Позасвіття
Вітаю всіх! Почну, мабуть, зі знижки. Сьогодні - 19.07 - діє знижка на мою книгу ПОЗАСВІТТЯ. Це історія про звичайну дівчину без жодних суперздібностей, але з купою страхів й невпевненістю ні в чому. Та її життя перевертається
Не пропустіть фінал "Горору в морзі"!
Всім привіт, мої любі читачі! Наближається кінець феєричної історії пригод команди Демчина. НЕ пропустіть фінал! Сподіваюсь, він Вам сподобається!))) Ваша авторка.
Гра в слова. Оповідання.
Привіт всім. Я вже написала оповідання для челенджу "Гра в слова". Як на мене, це було цікаво. Дякую за такі слова авторам та читачам. А саме: Марина Тітова — Затишок, Ніка Цвітан — Оптимізм, Лада Короп —
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше