Впихнути те, що не...: Флешмоб #одягни_монстра

Мадам Тюсо, "Музей одягу Монстрвіля"

Анотація: 

"Музей одягу Монстрвіля" - дітище мадам Тюсо. Вона вкладала в нього свій головний ресурс - любов та час. До кожного вбрання вона ставилася з особливим трепетом, як до живої душі, знаючи про всі його примхи, потреби і життєвий досвід. Кожну деталь у музеї, чи то предмет інтер'єру, чи то вітрина, вона обирала особисто, підкреслюючи переваги кожної виставкової кімнати тієї чи іншої епохи. Так само мадам Тюсо з величезним задоволенням проводила екскурсії, тому що ніхто інший не знав історію експонатів так, як вона. Кожен, хто хоч раз бував у музеї Монстрвіля , скаже вам: я немов побував у минулому.  Але було в музею дві біди: Щури та...

 

 

 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олеся Глазунова
13.04.2024, 20:49:40

Цікава ідея!
Бажаю натхнення!

Veronika J-Smith
13.04.2024, 21:55:03

Alesia, Дякую)

avatar
Наталка Черешня
13.04.2024, 21:22:47

Удачі вам зі збіркою :)

Veronika J-Smith
13.04.2024, 21:54:41

Наталка Черешня, Дякую)

Інші блоги
Промокоди!
Привіт всім! Маю два подарунки на "Серед спеки сніг": fx2urUP0 dKU5JUWH
Про здатність розуміти
Це факту повторення одного з колишніх блогів. Але тема архіскладна - я її підіймав на зустрічах своєї "масонської ложі "минулого тижня)) Мова йде про здатність розуміти. Коли ми читаємо, щось чи слухаємо
А що Ви читаєте? ☺️
А що захоплює вас настільки, що забуваєте про час? Яка історія стає тією самою прірвою, в яку хочеться падати сторінка за сторінкою?✨ Для мене це книги з живими героями, сильними емоціями та моментами, коли серце стискається
♦️золоті фантазії♦️
Всім привіт! Тепер і я долучаюся до грандіозного флешмобу фентезі-романів, який організувала наша неперевершена Віккі Грант У ньому є місце самим різнім історям: епічним та камерним, темним та романтичним, складним та
Рецензія на книгу Єви Ромік, Закон збереження мрії
У рамках Безстрокового марафону від авторки Тетяни Гищак. Рецензія на книгу Єви Ромік, Закон збереження мрії У одного з моїх улюблених авторів був такий собі другорядний герой, девізом якого автор обрав фразу: "Нехай
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше