Наречена мого брата. Чи боїться автор своїх книг?

Вітаю, мої любі! Маю бажання трішки побалакати з вами, поділитись книжковим закуліссям та поговорити про... Страхи. Тема актуальна, напевне, для кожного. Звісно, є причини глобальні, зрозумілі кожному, а є такі страхи, які викликають у оточуючих багато запитань. 

Ділитись я буду зараз не власним страхом, а страхом своєї персонажки. 

Сьогодні говоритимемо про головну героїню книги "Наречена мого брата", Ладу. У неї зі мною є досить багато спільного - і один з головних пунктів тут в тому, що Лада... письменниця. Як і я, Лада не закінчувала нічого філологічного і взагалі має іншу освіту (знаю, багато моїх колег з Букнету і не тільки мають подібну ситуацію). 

Проте Ладі пощастило більше, аніж мені: її книга настільки популярна, що за нею ставлять справжній мюзикл. І так вже й вийшло, що вона, як авторка, особисто не була знайома з режисером... А коли познайомилась за дуже цікавих умов, то не змогла зізнатись, що це її книга. 

Зустріч виявилась не випадковою і короткотривалою та перетекла у тісне знайомство і навіть особисті стосунки, принаймні, у шанс їх почати, проте Лада все ніяк не може сказати про себе правду. То не зважується, то щось заважає...

Багато читачів дивується: як може виникати ступор через таку дурницю? Що ж, з одного боку, я з ними згодна, здавалося б, нічого такого нема в тому, щоб визнати своє авторство, тим паче, перед людиною, якій сподобалась твоя книга. З іншого, одна маленька нерішучість на початку може перетворитись на велетенську кулю брехні. 

Проте комбінація певних психологічних проблем (не плутати з психіатричними захворюваннями) з реальним життям може приводити до ось таких наслідків. Тож поки читачі зітхають, що у Лади нема жодних причин хвилюватись, я згадую власні смішні страхи.

Я, наприклад, боюся... відчиняти двері. Не будь-які, а туди, де хтось може знаходитись. І навіть знаю, звідки вилізла ця зараза, маленька паскудна скабка у свідомості. Звісно, всі ми люди дорослі, і можна переступати через свій страх, проте ота методика з "робіть те, чого боїтеся, і страх мине"... Не працює. Я щодня це роблю (і ніхто візуально і не бачить, чи є мій страх, чи нема), і досі не минулось, на жаль. 

Тож цікаво: чи є у вас якісь страхи, які комусь видаються дурницею? І у читачів, і у моїх колег-авторів? Запрошую вас до діалогу! 

_____

Що ж до героїні, то їй страхи пропрацювати простіше, ніж нам, живим людям: за неї все пропрацює автор. Як це буде, читачі побачать в тексті. 

Хто ще не читав книгу, запрошую! Там зараз у розпалі передплата, продовження з'являються щодня. І всіх запрошую до дискусії! 

Наречена мого брата

Руслан: Мій брат покинув у мене вдома свою красуню-наречену і просто втік.
Спочатку я збирався просто допомогти дівчині. А тепер готовий на все, аби вона забула мого брата та стала моєю…
____
Лада: Я втекла до чужого міста зі своїм нареченим, а він зник, лишивши мене в квартирі свого брата, Руслана. І я, здається, закохуюся в нього.

 

З любов'ю та вірою в перемогу, ваша Альма Лібрем!

4 коментаря

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Алина Костина
12.04.2024, 09:48:14

Страхи - це нормально. Вони можуть захистити нас від неминучої біди.
Я боюсь темряви. Коли одна увечері в квартирі завжди включаю світло у всіх кімнатах.

Показати 4 відповіді
Алина Костина
26.04.2024, 22:49:58

Альма Лібрем, Діти багато страху поповнюють...

avatar
Федір Ганькулич
22.04.2024, 10:24:52

Страх Влади, охч і трошки дивний, але зрозуміти можна. І, думаю, руслан навряд чи уде щось негативне казати їй якщо вона зізнається. Хоч і буде шокований, а, можливо, в якийсь момент і здогадається. От як при репитиціях вона гарно описує події книги, і як їх краще відтворити.

А в мене страх закритих приміщень. Або сковування руху. Загалом в кімнатах чи ліфтах ні. Але дізнався я про це лиш коли проходив МРТ. Перший раз з цікавості все добре було. А всі наступні... 5хв і все...
А так ше трошки висоти, хоч і з мосту скакали в воду. І чужих собак, хоч і не показую цього. Невелика фобія на їх зуби після однієї ситуації.
А ще... Я боюсь залишитись один. Не на короткий час, а загалом. Хоча і коли один вдома після перегляду жахів параноя хороша)

Альма Лібрем
26.04.2024, 20:20:04

Федір Ганькулич, Так, Руслан точно не сердитиметься, з чого б то) Йому подобається Лада, подобається авторка книжки, і те, що ці дві людини насправді одна, його не розчарує точно.

О, МРТ це жахи! Розумію вас! Як і з чужими собаками, та й з висотою) Я сходів боюсь, саме йти по них вниз, лишилось після того, як впала, ще в шкільні роки, і проїхалась по сходах кілька метрів. Ніби й не постраждала, а страх в голові залишився.
Самотність... Так. Теж розумію((

avatar
Svitlana Vacheslavivna
11.04.2024, 22:25:53

Так далі тривати не повинно бажаю Ладі трішки сміливості та зробити перший крок хоч і страшно головне щоб ніхто не збивав зпантелику тоді все вийде триматиму кулачки дякую натхнення♡♡♡♡♡

Альма Лібрем
12.04.2024, 10:00:15

Svitlana Vacheslavivna, Дякую! Так, пора нашій героїні зважуватись))

avatar
Любов Трохимчук
11.04.2024, 18:35:51

Доброго вечора, шановна Авторко. Страхи мабуть є у всіх: в когось незначні, в когось великі, в когось психологічні, або як зараз у нас ВСІХ, пов'язані з війною. Головне, щоб сказавши неправду одного разу, виправдовуючи її як страх, вона не переросла в брехню, затягуючи все далі і далі. У випадку з нашою героїнею, рахую, що вона вже має сказати Руслану правду, про те, що вона Автор книги. Тим більше, про те що вона тут на репетиціях знають, з самого початку Лео, а тепер вже й Олександр Воронов. А за одно скащати і Кості, тільки переконливо, що ніяких стосунків з ним не може бути. Стане питання, чому тоді вона поїхала з ним до столиці? Тут вже спрацювали її страхи. Але тягнути з правдою далі не можна. Щось я вже багато написала. Як кажуть, розійшлася. Дякую, що читаєте. Тихого, мирного вечора і ночі.

Альма Лібрем
11.04.2024, 19:16:43

Любов Трохимчук, Ніжно люблю ваші коментарі! І підписуюсь під кожним словом) ви праві, страхи є у всіх, але є і межа, котру не можна переходити в жодному разі. Брехня Лади поки не несе шкоди, але чи буде далі так само... Побачимо!

Інші блоги
Перше місце в жанрі "детектив"! Дякую читачам!
Шановні мої читачі! Сьогодні я до вас із щирою вдячністю! Щиро дякую кожному, хто читає мою книгу, детектив в авторському світі "ЗАПЕКЛИЙ ШЛЮБ"! Саме завдяки вам книга сьогодні на першому місці в жанрі “Детектив”.
Як віддраконити ректора - гумористична новинка!
Любі читачі, запрошую вас у мою новинку Як віддраконити ректора, або Не грайте відьми з зіллями! Що робити, якщо коханий виявився не драконом, а справжнісіньким покидьком? Помститися кривднику, отримати стійкий імунітет
Дві безкоштовні книги для вас і компанія маніяків
Привіт вам, любі читачі. Як ваші тривоги? Як ваше життя? Особисто я впевнююсь, що люди нажаль (а може й ні), адаптуються до всього у своєму житті. Це стосується і тривог, і відключень по графіку (читай рандому), і зміни роботи
Дуже важливе питання.
Шановні друзі у мене до вас питання. Є в мене ідея дати продовження своїй незакінченій книзі. Тобто другу її частину. Чи хотіли б ви прочитати першу. Бесплатно. Це буде дилогія. Яку я планую кілька років. Діліться своїми
Обкладинки за будь-яку суму)
Всім привіт) Давно мене не було, але я до вас з чудовою пропозицією) Нещодавно я оновила свої обкладинки, тому запрошую і вас придбати обкладинку за чудовими цінами) З картинки зроблю для вас обкладинку, вони комерційні)
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше