Додано
06.04.24 00:17:24
Майже один рік...
Хто тут вже давно?
Ви також дуже довго не знали, що робити з книгами? Як бути? Помічали, що у вас маленький словниковий запас? Боялися, що більше не буде тієї авдиторії? Чесно... В мене досі є такі страхи. Перекладаючи книгу майже рік, складно робити це регулярно, коли не має заохочення зі сторони. Раніше на Квініум було купа коментарів. Також, книга двічі потрапила на іншому ресурсі, як краща книга року (що було для мене важливим досягненням, але зараз нічого не вартим). Так, я пишу для себе, перекладаю з бажанням, колись побачити саме цю книгу в паперовому вигляді. Бачити, що книгу читають та обговорюють.
Тому всі любителі фантастики та романів, а загалом й цікавих (не тільки на мою думку) тропів персонажів, ласкаво прошу в історію Айрін та Лінкольна, а також у світ здібностей, яких в житті нам так інколи не вистачає!
Можливо, і вам вдасться полюбити цих героїв, як я люблю їх. А може ви вже слідкуєте за главами та чекаєте на вихід нових? Буду рада почути вашу думку.І так ви трохи допоможете мені позбутись моїх страхів.
А які письменницькі страхи є у вас?
— Що робити? Здається, просто так туди не потрапити, — говорила я, ховаючись з мамою знову. — Там багато хто є.
— Тоді мій план. Я вмикаю сирену та ти його рятуєш.
Берніс Кірк
7
відслідковують
Інші блоги
Вітаю, друзі! Принесла вам новий розділ омегаверс-роману «Начинка вишнево-пʼянка». Хто ж той загадковий інформатор? Цитата з Розділ XLVIII. Хто міг знати про нього стільки, що аж все? Він багато думав про
Ну що, леді й джентльмени... От і Дзенчик заробив свій косар зелені, ее, тобто переглядів)) Причому сталось це, коли книга ще навіть не завершена. Не бозна який результат, але для мене - рідкість. Пара цікавих фактів. Книга
Вітаю! Скоро початок літа, а отже - початок нашого з КРІСТІ КО флешмобу. Тож, хочу нагадати вам про нього, адже ще до початку з нами зібрались чудові автори, тож ви з можете знайти там будь-які книги про кохання на
Ось такий костюмчик Аліса вибрала для офісу. :))) Двері відчинилися, і я чарівно усміхнулась, виходячи в коридор. Артем уже стояв там із таким обличчям, ніби передчасно постарів років на десять. Поруч — Влад, який спочатку
Автори, скажіть чесно… наскільки сильно ви прив’язуєтесь до своїх героїв? Особливо до тих, кого за сюжетом доводиться втрачати? ?
Чи було у вас таке, що ви самі сиділи й плакали над власною сценою? І як читачі реагували
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиБажаю вам не боятися та йти своїм шляхом!!
Не порівнюйте свої досягнення на інших платформах із ситуацією зараз. Все залежить від Вас!
Alesia, Дякую, намагаюсь! ❤️
У тебе все вийде, Берніс)
Юлія Богута, Дякую! ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати